Пісний Василь Михайлович
| Василь Михайлович Пісний | |
|---|---|
| керівник Департаменту по боротьбі з економічною злочинністю МВС України | |
| 4 березня 2014 — 4 січня 2015 | |
| Народився | 2 січня 1963 Лопушани, Гукалівська сільська рада, Зборівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 28 січня 2021 (58 років) |
| Відомий як | воєначальник |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Політична партія | безпартійний |
| Професія | міліціонер, юрист |
| Звання |  Генерал-лейтенант |
Пісний Василь Михайлович (2 січня 1963, Лопушани Зборівського району Тернопільської області — 28 січня 2021 року) — генерал-лейтенант міліції, генерал-лейтенант (з 23 серпня 2017), екс-начальник Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України, екс-заступник начальника Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.
- в 1989 році отримав диплом Львівського сільськогосподарського інституту за спеціальністю «інженер-механік»;
- з 1990 по 1995 рік навчався в Львівському державному університеті імені Івана Франка за спеціальністю «Правознавство» з кваліфікацією «Юрист»;
- з листопада 2004 року — начальник Управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ) УМВС України у Тернопільській області;
- у березні 2005-го обійняв посаду начальника УМВС України в Тернопільській області;
- з 2007 року очолив Управління з розслідування особливо важливих справ Державної податкової адміністрації Західного регіону;
- в 2010 році був обраний депутатом Львівської обласної ради VI скликання (від політичної партії Фронт Змін), керував комісією з питань законності, дотримання прав людини та військових проблем;
- у квітні 2013 року — березні 2014-го обіймав посаду першого заступника голови Львівської обласної ради;
- з 4 березня 2014 по 4 січня 2015 року — очолював Департамент по боротьбі з економічною злочинністю МВС України, його призначення супроводжувалось акціями протесту у Львові[1];
- з 1 вересня 2015 року призначений на посаду заступника начальника Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України[2];
- 03 червня 2019 року був звільнений з посади заступника начальника Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України[3];
- 28 січня 2021 помер після важкої хвороби[4].
- генерал-лейтенант міліції;
- генерал-лейтенант (з 23 серпня 2017 року)[5].
З сім'єю проживає (жив) в так званому «Царському селі» Брюховичі.
- Дружина, Костик Ольга — підприємець, якій належить готель у центрі Львова «Наталія 18» (за іншими даними, подарунок доньці Наталії на 18-річчя[6], орієнтовна вартість якого — більше 10 млн. $ та який знаходиться за адресою - площа Ярослава Осмомисла, 7[7]), готельно-відпочинковий комплекс «Колиба» у Брюховичах з територією понад 10 га та ресторан «Форос» у Львові. Офіційно Пісний розлучений з Ольгою Костик ще з початку 2000-х, однак за інформацією Zaxid.net вони продовжують жити і вести спільне господарство як подружжя[8]
- Старший брат, Богдан Пісний — колишній працівник МВС, нині заслужений артист України[9][10].
19 листопада 2015 року, під час засідання антикорупційного комітету Верховної Ради України, Василь Пісний отримав удар ногою[11] у голову від народного депутата Володимира Парасюка. Перед цим Парасюк надав членам комітету відомості про корупційні дії Василя Пісного[12].
Після інциденту, Юрій Луценко, який в березні 2005 року призначав Пісного на посаду начальника УМВС України в Тернопільській області, вступився за свого колишнього підлеглого, Пісного: «Я пам'ятаю його від першого до останнього дня на Майдані: сотні автобусів, доправили зі Львова, розгін тітушок у Львові, які провокували ситуацію, доправка до Києва озброєних львівських міліціонерів на захист майданівців — це все зробив Пісний», — запевнив Луценко[13].
Василь Пісний написав на депутата Парасюка заяву до Генеральної прокуратури України, яка відкрила кримінальне провадження за частиною другою статті 345 Кримінального кодексу України (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу)[14]. Депутат Парасюк вибачився перед суспільством за бійку і заявив, що готовий нести відповідальність[15].
- 10 липня 1995 року, Василя Пісного затримали за підозрою у рекеті і стосовно нього була порушена кримінальну справу за ч. 3 ст. 144 КК Української РСР. Провів п'ять місяців у СІЗО. Справа була закрита за відсутністю в його діях складу злочину[8].
- Мав прізвисько «Антибіотик»[16].
- Пісний отримав статус учасника бойових дій, провівши у зоні АТО три дні[17]. Після інциденту з Парасюком він заявив, що написав офіційну заяву про відмову від статусу учасника бойових дій, але згодом оформив його[18].
- ↑ На Львівщині найбільше обурені трьома призначеннями, — ЗМІ
- ↑ СБУ підтвердила призначення Пісного заступником начальника управління «К», ZAXID.NET
- ↑ Zaxid.net. СБУ підтвердила звільнення Василя Пісного з посади заступника начальника управління «К». ZAXID.NET (укр.). Процитовано 1 січня 2020.
- ↑ Від коронавірусу помер Василь Пісний
- ↑ Указ Президента України № 244/2017 «Про присвоєння військового звання»
- ↑ Про честь і гідність // З економічною злочинністю в Україні боротиметься «Антибіотик» — Василь Пісний
- ↑ Готель Наталія 18
- ↑ а б Пісний пішов вгору
- ↑ Богдан Пісний почав писати вірші після клінічної смерті, Газета по-українські
- ↑ Порошенко відзначив українців державними нагородами з нагоди Дня Конституції, Львівська Газета
- ↑ Парасюк вдарив ногою у голову генералу СБУ Пісного
- ↑ Удар з ноги. Парасюк побився з працівником СБУ Пісним, Радіо Свобода
- ↑ У БПП кажуть, що СБУшник Пісний звозив міліцію на допомогу майданівцям
- ↑ Пісний написав заяву в ГПУ на Парасюка: відкрили справу, Українська Правда
- ↑ Парасюк вибачився перед суспільством за бійку, Українська Правда
- ↑ Найближчим часом стане відомо, хто насправді розкрадав Львів — Пісний
- ↑ Побитий Парасюком Пісний має статус учасника бойових дій, Українська Правда
- ↑ Пісний відмовився від статусу учасника бойових дій після інциденту з Парасюком, Тиждень.ua