Перейти до вмісту

Пісняр-лісовик золотистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пісняр-лісовик золотистий
Пісняр-лісовик золотистий на гілці
Пісняр-лісовик золотистий на гілці
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Піснярові (Parulidae)
Рід: Пісняр-лісовик (Setophaga)
Вид: Пісняр-лісовик золотистий
Setophaga petechia
(Linnaeus, 1766)
Поширення пісняра-лісовика золотистого      Гніздовий ареал     Поширений цілий рік     Ареал зимівлі
Поширення пісняра-лісовика золотистого      Гніздовий ареал     Поширений цілий рік     Ареал зимівлі
Підвиди

Близько 35

Синоніми
Dendroica petechia

Dendroica aestiva

Посилання
Вікісховище: Setophaga petechia
ITIS: 950039
МСОП: 22721657
NCBI: 123631
Fossilworks: 372379

Пісняр-лісовик золотистий[2] (Setophaga petechia) — дрібний комахоїдний птах, один з найпоширеніших представників свого роду, а то й усієї родини піснярових (Parulidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Гніздиться майже на всій території Північної Америка та зимує в північних районах Америки Південної. На Карибських островах трапляється цілий рік.

Самиця на гілці

Дрібний птах (близько 12 см в довжину) з характерним цитриновим забарвленням, на якому у дорослих особин, більше в самців, проступають цеглясто-бурі поздовжні пацьорки на грудях та боках, а криючі пера на крилах та хвості - сіруваті, також більш виразні у дорослих самців. Поза тим, не в період розмноження самці і самиці не дуже відрізняються ані кольором, ані розміром[3]. Є деякі специфічні відмінності у тропічних підвидів у вигляді бурої шапочки чи бурого забарвлення всієї голови. Загальна закономірність - темніший верх, світліший низ.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Птах пурхає по гілках дерев і кущів (особливо часто можна побачити на вербах), вишукуючи дрібних комах. Може ловити комах, які намагаються втекти, на льоту, однак в основному ловить їх у листі та складках кори. Іноді живиться ягодами та клює соковиті плоди. Полюбляє прибережні зони, узлісся і чагарники.

Самці приваблюють самиць короткою пісенькою з кількох послідовних звуків, поєднаних у стакато.

Будує малі, але дуже міцні гнізда, у які самиця відкладає 3—6 яєць. Вигодовуванням молоді займаються обоє батьків.[4]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Інформація на міжнародному сайті природоохоронного статусу видів BirdLife International
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Yellow Warbler/Paul Sterry. Warblers and other songbirds of North America. — New York : Harper Collins Publishers, 2017. — P. 209
  4. Bachynski K., Kadlec M. (2003): Animal Diversity WebDendroica petechia (sensu lato). Retrieved November 5, 2009.