Очікує на перевірку

Пісоцький Микола Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пісоцький Микола Антонович
Народження1909
Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна СРСР
Званнякапітан
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня

Микола Антонович Пісоцький (нар. 1909, місто Петроград, нині Санкт-Петербург — пом. після 1985) — військовик, учасник Німецько-радянської війни, капітан. Учасник носівського партизанського загону «За Батьківщину». Нагороджений орденами.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Капітан 254-го зенітного полку, що обороняв Київ у 1941 році. Потрапивши у полон втік із концтабору і спробував перейти через лінію фронту, але був змушений повернутись до Києва. Працював на Дарницькому фанерному заводі, де разом з Пєтуховим З. Д. керував підпільною групою.

5 березня 1943 року разом з невеликою групою дарничан ввійшов до складу носівського партизанського загону.

В полку М. Симоненка командував взводом підривників, знімав з підбитих танків гармати і, таким чином, створив партизанську артилерію. Під його командуванням партизани знищили фашистський бронепоїзд «Адольф Гітлер» і пустили під укіс 17 ворожих ешелонів. За його голову німці обіцяли 40000 марок і 40 гектарів землі.

При форсуванні Дніпра батальйон Пісоцького, окремо від інших партизанських сил, під безперервним бомбардуванням, 4 дні утримував плацдарм на правому березі Дніпра, аж до підходу частин Червоної Армії.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Леніна,[1] Червоного Прапора,[2] Вітчизняної війни 1-го ступеня.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президії Верховної Ради Союзу РСР № 221/248, 2 травня 1945 года
  2. Указ Президії Верховної Ради Союзу РСР № 221/248, 5 січня 1944
  3. 6 квітня 1985

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Пісоцький Микола Антонович. Енциклопедія Носівщини. Процитовано 7 липня 2024.

Література

[ред. | ред. код]