Пітер С. Біґл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Пітер Біґл)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пітер Біґл
Peter S. Beagle
Народився20 квітня 1939(1939-04-20) (85 років)
Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна США
Місце проживанняДевіс
Діяльністьписьменник, сценарист, прозаїк-романіст
Alma materУніверситет Піттсбурга (1959) і Вища наукова школа Бронксуd
Мова творіванглійська
Роки активності1960 — тепер. час
Magnum opusОстанній єдиноріг
Конфесіяюдаїзм
НагородиHugo Award
2006

Nebula Award
2007
World Fantasy Award for Life Achievement
2011

Damon Knight Memorial Grand Master Award
2018
Сайт: peterbeagle.com/index2.shtml
CMNS: Пітер С. Біґл у Вікісховищі

Пітер Соєр-Біґл (англ. Peter Soyer Beagle; нар. 20 квітня 1939) — американський письменник, прозаїк та сценарист, редактор, журналіст і музикант. Пише у жанрі фентезі, його найбільш відомий фантастичний роман — Останній єдиноріг (1968).

Біографія

[ред. | ред. код]

Пітер Біґл народився 20 квітня 1939 у Мангеттен, одному із п'яти міських округів (боро) у місті Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, у США, у родині Ребеки Соєр з Борисоглєбська та Саймона Біґла з Окленду. Навчався в Вищій науковій школі Бронксу. У 1959 році Пітер навчався в Пітсбурзькому університеті де закінчив бакалавр. В 1960 написав перший роман «Прекрасна й затишна місцина». У 1961 році закінчив аспірантуру в університеті Стенфорда. Одружився 8 травня 1964 з Елейн Енід Нордін, проте розлучився у 1980. 21 вересня 1988 року одружився з Падмою Хеймаді, художницею та письменницею. Від першого шлюбу Пітер Соєр має трьох дітей, Вікторію Лінн Нордін, Калісу Нордін та Даніеля Нордіна[1].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Наразі одружений з художницею Падмою Хеймаді та має трьох дітей від першого шлюбу, Вікторію, Калісу та Даніеля.

Відомі пращури Пітера:

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Романи та повісті

[ред. | ред. код]
  • Прекрасна й затишна місцина (1960)
  • Останній єдиноріг (1968)
  • Ліла-перевертень (1974)[9]
  • Фантастичні світи П. С. Бігля (1978)
  • Повітряний народ (1986)
  • Пісня корчмаря (1993)
  • Соната єдинорога (1996)
  • Тасмін (1999)
  • Танець для Емілії (2000)
  • Чарівник вашого дружнього сусідства: пісні та ранні вірші (2006)
  • Останній єдиноріг: Втрачена версія(2007)
  • Дивні дороги (2008)
  • Повернення (2010)
  • Два серця (2011)
  • Перший останній єдиноріг та інші початки (2012)[10]
  • Summerlong (2016)[11]
  • У Калабрії (2017)[12]
  • Останній єдиноріг: Загублена подорож (2018)[13]

Сценарії

[ред. | ред. код]

Премії

[ред. | ред. код]

1987 — Міфопоетична премія, Народ повітря[14].

1994 — Премія Локус, Пісня Корчмаря — найкращий фентезійний роман[15].

2000 — Міфопоетична премія, Тасмін — премія за дорослу фентезі[16].

2006 — Премія «Неб'юла», Два серця — за найкращий роман[17].

2007 — WSFA Small Press Award, El Regalo[18].

2018 — Меморіальна премія «Гросмейстер фантастики» імені Деймона Найта[19].

Номінації на премії

[ред. | ред. код]

1979 — Премія Г'юго, Володар перснів — найкраща драматична презентація[20].

1996 — Премія Локус, «Безсмертний єдиноріг» Пітера С. Бігля — найкраща антологія[21].

1998 — Міфопоетична премія, Гігантські кістки. Премія Локус, Гігантські кістки — найкраща авторська збірка. Премія Локус, Носоріг, який цитував Ніцше та інші дивні знайомі — найкраща авторська збірка.

2008 — Премія Локус, Барренс Танці, Останній і єдиний, або Містер Московіц стає французом — найкраще оповідання.

2009 — Премія World Fantasy Award, Дивні дороги — за найкращу колекцію. Премія Локус, Король Пеллес Вірний — найкраще оповідання. Всесвітня премія фентезі, Дядько Хаїм і тітка Ріфке та Ангел — за найкращу новелу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Beagle, Peter S. 1939– | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com. Процитовано 17 вересня 2023.
  2. ↑ Rebecca “Rebbie” Soyer Beagle (1904-2006) - Find... www.findagrave.com (англ.). Процитовано 17 вересня 2023.
  3. ↑ Simon Beagle (1902-1985) - Find a Grave Memorial. www.findagrave.com (англ.). Процитовано 17 вересня 2023.
  4. ↑ Raphael Abram Shauer Soyer (1899-1987) - Find a... www.findagrave.com (англ.). Процитовано 17 вересня 2023.
  5. ↑ Isaac Abramovich Soyer (1902-1981) - Find a Grave... www.findagrave.com (англ.). Процитовано 17 вересня 2023.
  6. ↑ Moses Soyer (1899-1974) - Find a Grave Memorial. www.findagrave.com (англ.). Процитовано 17 вересня 2023.
  7. ↑ Abraham Soyer (1856-1940) - Find a Grave Memorial. www.findagrave.com (англ.). Процитовано 17 вересня 2023.
  8. ↑ Bella Soyer (1876-unknown) - Find a Grave... www.findagrave.com (англ.). Процитовано 17 вересня 2023.
  9. ↑ The Essential Peter S. Beagle, Vol. 1: Lila the Werewolf and Other Stories by Peter S Beagle. www.publishersweekly.com. Invalid date. Процитовано 18 вересня 2023.
  10. ↑ The First Last Unicorn and Other Beginnings (Last Unicorn) by Peter S Beagle. www.fantasticfiction.com. Процитовано 18 вересня 2023.
  11. ↑ Summerlong. Tachyon Publications (англ.). Процитовано 18 вересня 2023.
  12. ↑ In Calabria. Tachyon Publications (англ.). Процитовано 18 вересня 2023.
  13. ↑ comments |, Tadiana Jones´s rating: 3 5 | Peter S. Beagle | Stand-Alone | SFF Reviews | 4 (18 вересня 2023). The Last Unicorn: The Lost Journey: The road not taken | Fantasy Literature: Fantasy and Science Fiction Book and Audiobook Reviews (англ.). Процитовано 18 вересня 2023.
  14. ↑ Mythopoeic Awards - 1987 | Winners & Nominees. awardsandwinners.com. Процитовано 18 вересня 2023.
  15. ↑ Locus Award - 1994 | Winners & Nominees. awardsandwinners.com. Процитовано 18 вересня 2023.
  16. ↑ Mythopoeic Awards - 2000 | Winners & Nominees. awardsandwinners.com. Процитовано 18 вересня 2023.
  17. ↑ Nebula Awards - 2006 | Winners & Nominees. awardsandwinners.com. Процитовано 30 вересня 2023.
  18. ↑ WSFA Small Press Award - 2007 | Winners & Nominees. awardsandwinners.com. Процитовано 30 вересня 2023.
  19. ↑ locusmag (23 січня 2018). Beagle Named SFWA Grand Master. Locus Online (амер.). Процитовано 18 вересня 2023.
  20. ↑ Peter S. Beagle - Awards. IMDb (англ.). Процитовано 18 вересня 2023.
  21. ↑ Peter S. Beagle - Awards & Nominations. awardsandwinners.com. Процитовано 18 вересня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пітер_С._Біґл&oldid=42994780