Пітер ван Лінт

Пітер ван Лінт
нід. Pieter van Lint
Автопортрет Пітера ван Лінта
При народженні	нід. Pieter van Lint
Народження	28 червня 1609(1609-06-28) Антверпен
Смерть	25 вересня 1690(1690-09-25) (81 рік)
	Антверпен, Бельгія
Національність	нідерландець
Країна	Іспанські Нідерланди
Жанр	живопис
Діяльність	художник
Напрямок	бароко
Вплив	Пітер Пауль Рубенс і римські художники
Член	Антверпенська гільдія святого Луки
Твори	релігійний живопис, алегорії, ескізи-картони до килимів, міфологічні картини
Роботи в колекції	Музей Прадо, Національний музей Швеції, Штедель, Королівські музеї витончених мистецтв, Королівський музей витончених мистецтв, Noordbrabants Museumd, Державний музей мистецтв, Ермітаж, Національний музей у Варшаві, Музей історії мистецтв, Баварські державні колекції картин, Музей образотворчих мистецтв, Берлінська картинна галерея, Музей красних мистецтв, Museumslandschaft Hessen Kassel, Музей Фабра, Королівський замок у Варшаві, Музей Ґетті, Музей витончених мистецтв (Труа), Музей Ласаро Гальдйано, Paisley Museumd і Національний музей історії та мистецтва
Пітер ван Лінт у Вікісховищі

Пітер ван Лінт (нід. Pieter van Lint 28 червня, 1609, Антверпен — 25 вересня, 1690, Антверпен) — фламандський художник XVII ст. доби бароко. Створював міфологічні, алегоричні і релігійні картини.

Життєпис

Народився у місті Антверпен. Художню освіту здобув у рідному місті, його вчителем був Артус Вольфорт (1581—1641). Сам робив численні копії з творів антверпенських художників, особливо з картин Пітера Пауля Рубенса та Мартена де Воса.

1632 року його визнали гідним до приєднання до антверпенської гільдії св. Луки. Серед творів цього періоду картина «Поклоніння пастухів немовляті Христу».

Італійський період

Пітер ван Лінт. Розписи склепіння каплиці Чібо-Содеріні (римська церква Санта Марія дель Пополо).

1633 року він відбув у Рим. Ще у оки перебування у Анверпені його художня манера наблизилась до творів Артюса Вольфорта та Отто ван Веєна. Під час перебування у Римі художник багато вивчав і копіював твори мистецтва, зосереджені у папській столиці. Все це наблизило його твори до творів митців інтернаціонального бароко і навіть до художніх манер італійських майстрів.

Про приєднання до міжнародної стилістики бароко свідчить і запрошення на працю до кардинала Доменіко Джинназі, єпископа в місті Остія. Пітер ван Лінт працював над декоруванням місцевого собору. До римського періоду творчості належить також декор і фрески в каплиці родини Чібо-Содеріні (римська церква Санта Марія дель Пополо). Все це свідчило про опанування історичного живопису (біблійні і міфологічні композиції), котрий теоретики XVII століття оголосили вищим досягненням у живопису. Власною практикою митець доводив, що історичний живопис він опанував.

Але необхідніть заробляти примусила художника звертатись до створення невеликих за розмірами картин з біблійними і побутовими сценами. Малі за розмірами біблійні сцени мали попит серед іспанців і тих, хто відбував у іспанські колонії у Америці. Картини з побутовими сценами нагадували жанр бамбочади, засновником жанру вважають художника Пітера ван Лара.

У пізній період творчості митець працював по замовам релігійних громад, тому в цей період переважали евангельські сюжети.

Ескізи-картони до килимів

Всі найбільш обдаровані митці Фландрії були залучені до створення ескізів-картонів до майбутніх килимів, провідної галузі декоративно-ужиткового мистецтва краю, що мала експортний характер і приносила помітні прибутки.

Створював ескізи-картони і Пітер ван Лінт. Так, він був автором восьми картонів по замовам ткачів Яна ван Ліфдаля та Герарда ван дер Стрекена з міста Брюссель, де були зосереджені відомі ткацькі майстерні. До створення картонів «Історі Діви Марії», килими котрих збережені у монастирі Потер міста Брюгге, також вважають причетним Пітера ван Лінта.

Учні

Художник мав сина (Хендрік Франс ван Лінт Hendrik Frans van Lint), що став пейзажистом і працюв у Римі. До його учнів також належали Готфрід Мес (Godfried Maes), Карел де лас Куевас (Caerel de las Cuevas), Джованні-Баттіста Феррарі(Jan-Baptista Ferrari).

Перелік вибраних творів

• «Автопортрет»
• «Поклоніння пастухів немовляті Христу»
• «Прощання апостолів Петра і Павла»
• «Св. Йосип і малюк Христос», Семінарія, Мехелен
• «Христос-підліток серед храмових книжників»
• «Христос і грішниця, захоплена в блуді»
• «Іван Хреститель і св. Варвара перед мадоною з немовлям»
• « Аполлон і Дафна»
• «Сільвіо і Дорінда»
• «Тріумф Юпітера і Купідона»
• «Тріумф богині Церери»
• «Тріумф божка кохання Амура»
• «Св. Єронім»
• «Св. Христофор»
• «Св. Франциск Ассізький»
• «Св. Марія Магдалина»
• « Каяття грішників перед мадонною», Ермітаж, Санкт-Петербург
• «Марія Магдалина в пустелі»
• « Цариця Артемізя з урною, де попіл царя Мавзола»

Малюнки Пітера ван Лінта

• 
  Пітер ван Лінт. «Замальовка різних фігур і кардинал Барберіні», бл. 1636 р.
• 
  Пітер ван Лінт. «Подорожні в човні», бл. 1636 р.
• 
  Пітер ван Лінт. «Венера Медічі»
• 
  Пітер ван Лінт. «Венера і Амур» , копія твору Рафаеля Санті

Барокові алегорії і міфологічні карини

• 
  Пітер ван Лінт. «Алегорія безсмертя»
• 
  Пітер ван Лінт. «Ворота мудрості», малюнок
• 
  Пітер ван Лінт. «Сільвіо і Дорінда»
• 
  Пітер ван Лінт. « Аполлон і Дафна»

Релігійний живопис

• 
  Пітер ван Лінт. «Св. Йосип і малюк Христос», Семінарія, Мехелен
• 
  Пітер ван Лінт. «Іван Хреститель і св. Варвара перед мадоною з немовлям»
• 
  Пітер ван Лінт. «Христос і грішниця, захоплена в блуді»
• 
  Пітер ван Лінт. «Св. Христфор»

Див. також

• Алегорія
• Мартен де Вос
• Живопис бароко
• Антверпенська школа
• Живопис фламандського бароко
• Арраси Брюсселя
• Побутовий жанр
• Антверпен
• Історичний живопис

Джерела

• [1] (довідкова біографія)
• Vlieghe, Hans (1998). Flemish Art and Architecture 1585—1700. New Haven: Yale University Press. pp. 87–88; 100; 112—113.
• Thomas P. Campbell, Pascal-François Bertrand, Jeri Bapasola, 'Tapestry in the Baroque: Threads of Splendor', Metropolitan Museum of Art (New York, N.Y.), Metropolitan Museum of Art, 1 Jan 2007, p. 213—214
• Hans Vlieghe. «Lint, Pieter van.» Grove Art Online. Oxford Art Online. Oxford University Press. Web. 14 Aug. 2014

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пітер ван Лінт