Перейти до вмісту

Пітчук Остап Тарасович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пітчук.
Остап Пітчук
Пітчук Остап Тарасович
 Солдат
Загальна інформація
Народження12 січня 1998(1998-01-12)
Івано-Франківськ
Смерть15 липня 2023(2023-07-15) (25 років)
Часів Яр
ПохованняМіське кладовище Івано-Франківська
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Alma MaterПрикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Ступіньмагістр (2020)
ПсевдоВорона
Військова служба
Роки служби2023
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
 24 ОМБр
Війни / битвиБої за Бахмут (2022 —).
Нагороди та відзнаки
звання «Почесний Громадянин міста Івано-Франківська» (посмертно)

Пітчук Остап Тарасович (12 січня 1998, Івано-Франківськ — 15 липня 2023, Часів Яр) — солдат 24-ї ОМБр ЗСУ, історик і етнолог.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Івано-Франківську 12 січня 1998 року. Був єдиною дитиною в сім'ї [1].

Проживав на одній з вулиць мікрорайону Каскад. З дитинства мав поглиблений інтерес до історії [1].

Активно цікавився міфологією, етнологією, а серед хобі були їзда на велосипеді та походи в гори. За психотипом належав до інтровертів.

Його друг університетського періоду Андрій Бойда згадував Остапа наступним чином:

«Він був розумним, завжди вирізнявся патріотизмом» [2].

Випускник спеціальності «Історія та археологія. Етнологія» 2020 р. За успіхи в навчанні одержав диплом з відзнакою.

Був одним із авторів факультетського видання «Студентські Історичні Зошити». Вперше і востаннє опублікувався в № 12 цього видання. Стаття Остапа була присвячена похоронним обрядам на Гуцульщині [3]. Опісля завершення навчання на магістратурі мав наміри продовжити навчання на аспірантурі. Одна з можливих тем для написання дисертаційної роботи могла стосуватись гуцульських поховальних обрядів.

В лютому 2023 р. був мобілізований Івано-Франківським МТЦК та СП. З середини весни того ж року проходив військову службу на Донбасі, виконував обов'язки радиста у взводі зв'язку одного з стрілецьких батальйонів 24-ї ОМБр ЗСУ на Бахмутському напрямку. В перервах між службовими обов'язками активно займався самоосвітою. Загинув 15 липня 2023 р. поблизу міста Часів Яр. Похований 21 липня 2023 р. на міському кладовищі Івано-Франківська [2].

18 жовтня 2023 р. ім'я Остапа Пітчука з'явилось на пам’ятному стенді присвяченого студентам і випускникам Факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника[4].

30 квітня 2024 р. Остапу Пітчуку посмертно було присвоєно звання почесного громадянина Івано-Франківська[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Пітчук Остап Тарасович — сторінка пам'яті про випусника історичного факультету Остапа Пітчука на сайті ПНУ імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ).
  2. ↑ а б Яців, Діана (21 липня 2023). В Івано-Франківську попрощалися з полеглим військовослужбовцем Остапом Пітчуком. Суспільне Івано-Франківськ. Процитовано 22.11.2024.
  3. ↑ Пітчук О. Особливості похоронних ігор і голосінь на Гуцульщині. Студентські історичні зошити. 2020. Вип. 12. С. 61—66.
  4. ↑ Відкриття пам’ятного стенду присвяченого студентам і випускникам Факультету історії, політології і міжнародних відносин. ФІПМВ. ПНУ імені Василя Стефаника. 18 жовтня 2023. Процитовано 22.11.2024.
  5. ↑ 357 полеглим воїнам уже присвоєно звання "Почесного Громадянина Івано-Франківська". 30 квітня 2024. Процитовано 22.11.24.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пітчук_Остап_Тарасович&oldid=44000621