Піщанка (Берестинський район)
| село Піщанка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Харківська область | ||||
| Район | Красноградський район | ||||
| Тер. громада | Красноградська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA63060050170025402 | ||||
| Облікова картка | Піщанка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1740 | ||||
| Населення | 5773 | ||||
| Площа | 12,546 км² | ||||
| Густота населення | 432,41 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 63332-63334 | ||||
| Телефонний код | +380 5744 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°23′26″ пн. ш. 35°25′46″ сх. д. / 49.39056° пн. ш. 35.42944° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
138 м | ||||
| Водойми | Піщанка | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 63332, Харківська обл., Красноградський р-н, с. Піщанка, вул. Центральна, 63 | ||||
| Сільський голова | Рак Наталія Миронівна | ||||
| Карта | |||||
  Піщанка | |||||
 Піщанка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
Піща́нка — село в Україні, у Красноградському районі Харківської області. Населення становить 5773 осіб. Орган місцевого самоврядування — Піщанська сільська рада.
Село Піщанка знаходиться біля джерел річки Піщанка за 3 км від річки Берестова, примикає до міста Красноград. Через село проходять автомобільні дороги М18 і Р11.
1740 — дата заснування.
1731 — рік заснування, вказаний на гербі села.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 311 жителів села[1].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 5626 осіб, з яких 2575 чоловіків та 3051 жінка[2].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 5396 осіб[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| російська | 49,57 % |
| українська | 48,87 % |
| білоруська | 0,53 % |
| німецька | 0,02 % |
| інші | 1,01 % |
.jpg)
Герб села Піщанка, відповідно до сучасних вимог, має форму іспанського щита, який вписано у золотий декоративний картуш, що увінчаний золотою короною зі злакових колосів. Щит герба розділено білою роздвоєною стрічкою на 3 частини, з використанням 3 кольорів: зеленого, червоного та синього, де розташовані зображення:
- у 1-му зеленому полі — стилізоване золоте зображення дзвонарні православної церкви;
- у 2-му синьому полі — перехрестя татарської шаблі та козацької піки з гроном винограду із 6 срібними зірками;
- у 3-му червоному полі — золоте зображення колосів пшениці із 6 срібними зірками;
У нижній частині картуша розміщено стрічку синього кольору з написом срібними літерами «село Піщанка Красноградського району», а також напис срібними літерами «1731». На картуші розміщено стрічку синього кольору з написом срібними літерами «село Піщанка Красноградського району».
Біла роздвоєна хвиляста стрічка, що поділяє гербовий щит на 3 частини, символізує річку «Піщану», яка, на жаль, в наш час втратила своє функціональне значення. У 1731 році, при будівництві Більовської фортеці, з обох берегів річки будували свої домівки козаки і селяни, які отримали «вольності». Золоте зображення дзвонарні православної церкви символізує духовне багатство населення села Піщанка, унаочнює факт будівництва Свято Миколаївського Храму на теренах СРСР, під час жорстокої політики радянського уряду відносно релігії. Зображення перехрестя татарської шаблі та козацької піки з гроном винограду — є елементом герба Донецького пікінерського полку. З 1764—1796 років село Піщанка входить до складу полку. Золоте зображення колосів пшениці є ознакою сільськогосподарської направленості регіону з давніх часів. Зображення 12 срібних зірок зображує факт входження земель Піщанської сільської ради до території Запорізької Січі та існування на її теренах «зимових» поселень козаків. Землі сучасного села Піщанка були розташовані на північному кордоні Запорізької Січі. Срібний напис на картуші герба «1731» символізує рік заснування поселення Піщанка.
- Молочнотоварна і птахо-товарна ферми.
- Агрофірма «НИВА».
- Агрофірма «Піщанська».
- Свято-Миколаївський храм.
- Пугач Євген Петрович (1935-2021) — український історик, професор кафедри нової та новітньої історії історичного факультету, директор Музейного комплексу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
- ↑ Піщанка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
 Населені пункти колишнього Красноградського району (1923—2020) | |
|---|---|
| Міста | |
| Селища | |
| Села | Березівка · Берестовенька · Варварівка · Високе · Вишневе · Вільне · Вільховий Ріг · Вознесенське · Володимирівка · Гадяч · Гірчаківка · Гранове · Добренька · Зоряне · Іванівське · Калинівка · Кам'янка · Катеринівка (†) · Кирилівка · Кобзівка · Кобзівка Друга · Кобцівка · Копанки · Лип'янка · Лукашівка · Мартинівка · Маховик · Миколо-Комишувата · Мокрянка · Наталине · Новопавлівка · Новоселівка · Одрадівка · Олександрівка · Оленівка · Першотравневе · Петрівка · Піщанка · Попівка · Роздолля · Світле · Соснівка · Тишенківка · Українка · Улянівка · Хрестище · Червоне · Шкаврове · Ясна Поляна |
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
