Очікує на перевірку

Пі (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пі
(Pi)
Жанрпсихологічний трилер
РежисерДаррен Аронофскі
ПродюсерЕрік Вотсон
СценаристДаррен Аронофскі
Шон Гуллетт
Ерік Вотсон
У головних
ролях
Шон Гуллетт
Марк Марголис
Бен Шенкман
ОператорМетью Лібатік
КомпозиторКлінт Манселл
МонтажОрен Сарч
КінокомпаніяHarvest Filmworks
Дистриб'юторArtisan Entertainment
Тривалість84 хв.
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік1998
Дата виходу12 липня 1998
Кошторис60 тис. $
Касові збори3,2 млн. $
IMDbID 0138704
РейтингMPAA: R
pithemovie.com

(Пі) — американський психологічний трилер 1998 року, перший повнометражний фільм режисера Даррена Аронофскі. Назва походить від імені математичної константи Пі.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Геніальний математик Макс Коен (Шон Гуллетт) вірить, що все на світі можна зрозуміти за допомогою чисел. У Макса кластерний головний біль, параноя та соціофобія. Єдина людина, з якою він спілкується, — його колишній вчитель Сол Робсон (Марк Маргуліс), та сусідка Дєві.

На своєму комп'ютері «Евклід» Макс намагається зробити розрахунки, які б допомогли робити передбачення на біржі, але «Евклід» виходить з ладу, видавши послідовність з 216 цифр. Наступного ранку Макс перевіряє фінансові газети й з подивом розуміє, що його комп'ютер зробив абсолютно точне передбачення. Макс розповідає про це Солу, і той відповідає, що колись також натрапив на це число.

У кав'ярні Макс зустрічає хасида Ленні, який захоплюється кабалою. Ленні розповідає Максу, що вірить, що у Торі зашифровано таємний код бога. Потім Макс зустрічається з агентом Марсі Доусон з Уолл-стріт, який цікавиться його роботою та дає йому потужний мікропроцесор «Ming Mecca» в обмін на результати його досліджень. За допомогою нового процесора Макс аналізує Тору і знаходить те ж саме 216-значне число, за допомогою якого він передбачає будь-які події. Водночас його головний біль посилюється і стає нестерпним. Макс вирішує відмовитися від знання, яке шукав усе своє життя, і стати звичайною людиною.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 1998 — Приз «ФІПРЕССІ» на кінофестивалі в Тессалоніках
  • 1998 — Найкращий режисер — Sundance Film Festival
  • 1998 — Гран-Прі Міжнародного кінофестивалю у Хіхоні
  • 1998 — Найкращий зарубіжний фільм — Кінофестиваль Фант-Азія
  • 1998 — Гран-Прі Довілльского кінофестивалю
  • 1998 — Gotham Awards
  • 1999 — Найкраща операторська робота — Премія Chlotrudis
  • 1999 — премія Незалежний дух за найкращий сценарій
  • 1999 — нагорода за найкращий дебют від Флоридської асоціації кінокритиків

В ролях

[ред. | ред. код]
  • Шон Гуллетт — Максимілліан Коен
  • Марк Маргуліс — Сол Робсон
  • Бен Шенкман — Ленні Майер
  • Памела Гарт — Мерсі Доусон
  • Стівен Перльман — Раї Коен
  • Крістін Мей-Ен Лао — дівчинка, що гралася з Максом

Саундтрек

[ред. | ред. код]

У фільмі використана музика відомих електронних виконавців. Композитором фільму став Клінт Манселл, що зіграв у фільмі епізодичну роль фотографа.

  1. (Клінт Манселл)
  2. P.E.T.R.O.L. (Orbital)
  3. Kalpol Introl (Autechre)
  4. Bucephalus Bouncing Ball (Aphex Twin)
  5. Watching Windows [Ed Rush & Optical Remix] (Roni Size)
  6. Angel (Massive Attack)
  7. We Got the Gun (Клінт Манселл)
  8. No Man's Land (David Holmes)
  9. Anthem (Gus Gus)
  10. Drippy (Banco de Gaia)
  11. Third from the Sun (Psilonaut)
  12. Low Frequency Inversion Field (Spacetime Continuum)
  13. 2πr (Клінт Менсел)

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • В сцені з мозком використовувався справжній людський орган.
  • Бюджет фільму склав 60 тисяч доларів, більшу частину з яких склали 100-доларові пожертви друзів та родичів Даррена Аронофскі. Коли картину було продано «Артісану», їм повернули по 150 доларів.
  • Фільм знімався прямо на вулицях Нью-Йорка, без попереднього узгодження з місцевою владою, тому хтось зі знімальної групи постійно мав чергувати, щоб у разі чого попередити про наближення поліції.

Посилання

[ред. | ред. код]