П-3 «Іскра»
| П-3 «Іскра» | ||
|---|---|---|
 | ||
| Схема підводного човна типу «Правда» | ||
| Верф | ССЗ № 189, Ленінград | |
| Під прапором |  Військово-морський флот СРСР
| |
| Порт приписки | Оранієнбаум | |
| Закладений | 19 грудня 1931 року | |
| Спуск на воду | 1 грудня 1934 року | |
| Введений до складу флоту | 9 липня 1936 року | |
| Виведений зі складу флоту | 2 червня 1952 року | |
| На службі | 1936-1952 | |
| Сучасний статус | 2 червня 1952 року списаний на брухт | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Кампанія на Балтійському морі | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | ескадрений дизель-електричний торпедний підводний човен | |
| Розробник проєкту | ОКТБ-2 | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 20,2 вузлів (37,4 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 8,3 вузли (15,3 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 50 м | |
| Гранична глибина занурення | 70 м | |
| Дальність плавання | 5 535 миль (10 250 км) на швидкості 10,9 вузлів у надводному положенні 105 миль (194 км) на швидкості 2,5 вузли (4,63 км/год) у підводному положенні | |
| Екіпаж | 54 офіцери та матроси | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 90 м | |
| Ширина корпусу найб. | 8 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 2,83 м | |
| Водотоннажність надводна | 931 тонна | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни M10V49/48 2 × електродвигуни ПП84/95 |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 2700 к.с. (дизелі) 2 × 550 к.с. (електродвигун)и | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 × 100-мм гармати Б-24-ПЛ | |
| Торпедно- мінне озброєння |
6 × 533-мм торпедних апаратів 10 торпед | |
| ППО | 1 × 45-мм напіватоматична універсальна гармати 21-К | |
П-3 «Іскра» — радянський ескадрений дизель-електричний підводний човен типу «Правда», що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 1 грудня 1934 року на Балтійському суднобудівному і механічному заводі у Ленінграді під будівельним номером 220. 1 грудня 1934 року спущений на воду. 9 липня 1936 року корабель уведений до строю, а 23 липня 1936 року включений до складу Балтійського флоту ВМФ СРСР[1].
Відразу після введення до строю підводний човен «Іскра» через конструктивні недоліки був визнаний таким, що бойове застосування його неможливо. Отже його використовували як навчальний корабель для підготовки моряків-підводників.
У листопаді 1940 року брав участь у груповому поході з П-1 «Правда» і П-2 «Звєзда» в Балтійському морі із заходом в Таллінн, Ригу, Лібаву.
На початок війни човен перебував у складі окремого навчального дивізіону підводних човнів в Оранієнбаумі. 16 липня 1941 року «Іскра» зіткнувся з підводним човном Б-2 «Пантера», отримав пробоїну в цистерні головного баласту і був поставлений на ремонт у Кронштадті.
10 серпня 1944 року човен вивели зі складу флоту та передали НДІ зв'язку та телемеханіки ВМФ. 2 червня 1952 року човен виключили зі складу флоту і передали до НДІ № 11 ВМФ для використання в дослідних цілях.
- Виноски
- Джерела
- ↑ «П-3» «Искра» подводная лодка IV серии. sovboat.ru.(рос.)
- «П-3» «Искра» подводная лодка IV серии(рос.)
- «Искра», «П-3», «Б-1» Тип «П» IV серии(рос.)
- P-3. на uboat.net. (англ.)
- А. В. Платонов. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.(рос.)
