П. К. Росі
| Паулос Кунджі Росі | |
|---|---|
| Poulose Kunji Rosy | |
 | |
| Народилася | 10 лютого 1903[1] Тхікауд, Трівандрум |
| Померла | 1988 (aged 84–85)[1] |
| Громадянство | Індія |
| Діяльність | акторка, кіноакторка |
| Знання мов | малаялам  |
| Діти | 2 |
П. К. Росі (10 лютого 1903 – 1988) – індійська акторка малаяламського кіно. Вона є першою актрисою малаяламського кіно. Знялася у фільмі Vigathakumaran режисера JC Daniel, за що стала мішенню для розлюченого натовпу через свою кастовуу приналежність.
Вона народилася під ім'ям Раджамма 10 лютого 1903 року в Нанданкоде Трівандрумі в християнській родині з касти недоторканих Пулая. Батько Росі, Паулос, був кухарем іноземного місіонера церкви London Missionary Society (LMS). Її батько помер, коли вона була ще маленькою, залишивши сім'ю в бідності. Вона також регулярно відвідувала місцеву школу виконавських мистецтв, щоб вивчати Каккаріссі Натакам, традиційне театрально-танцювальне мистецтво штата Керала.[2][3]
Любов Росі до акторства перевершила її занепокоєння щодо того, як її можуть назвати в суспільстві.[4]
Існує твердження, що вона вийшла заміж за тамільського водія-далекобійника Кешавана і переїхала до Тамілнаду, де використовувала ім'я «Раджаммала».[5][6] Щодо походження її імені «Росі», багато хто стверджує, що її сім'я прийняла християнство і змінила її ім'я з Раджамма на Росамма.[7][8][3][9] Росі та її чоловік нікому не розкривали свого минулого. Їхні діти були посвячені в деякі подробиці.[10]
До 1928 року вона виконувала танець-перформанс Каккірасі, жнивні та народні пісні, створені в рамках об'єднання артистів під назвою «Черамар Калаведі» ("Cheramar Kalavedi"), яке стало тренувальним майданчиком для входження у світ мистецтва. Драматична трупа «Kakkirasi» та трупа «Rajah Party Drama Troop» змагалися між собою за Роcамму, ця конкуренція підвищила зоряну вартість актриси Роcамми. Завдяки цьому вона стала героїнею фільму Джей Сі Деніела після того, як його перша потенційна героїня виявилася непридатною для цієї ролі.[3] Вона зіграла у фільмі героїню Сароджині, з касти наяр.[11] Коли фільм Vigathukumaran вийшов на екрани, члени наярської спільноти були розлючені, побачивши, що жінка-далітка зображає наярку. Багато видатних представників кіноіндустрії того часу відмовилися прийти на відкриття «Віґатукумарану», якщо там буде фізично присутня Росі, в тому числі відомий адвокат Мадхур Говіндан Піллай. Після сцени, в якій головна героїня цілує квітку у своєму волоссі, глядачі закидали екран камінням. Сам режисер Даніель не запросив її на прем'єру в театр «Капітолій» у Тіруванантапурамі, побоюючись негативної реакції, але Росі все одно прийшла та була змушена дивитися повторний показ через тих, хто бойкотував цей захід. Натовп перетворився на розлючений натовп, який зірвав екран і пошкодив театр.[12] Зрештою, Росі довелося тікати.[13]
Історію фільму вперше відкрив для себе наприкінці 1960-х років Челангатт Гопалакрішнан, а в 1971 році Кунукуджі опублікував свою першу статтю про неї.
У 2013 році Камаль зняв байопік про режисера JC Daniel. Фільм частково заснований на романі Віну Абрахама Nashta Naayika, а також розповідає про життя Росі. Її грає дебютантка Чандні Гітха.[14][3] Про її життя також було знято два інших фільми: The Lost Child та Ithu Rosiyude Katha («Це історія Росі»).[13] Колектив «Жінки в кіно» (WCC), який прагне покращити умови праці для жінок у кіно, заснував Кінотовариство на честь П. К. Росі.[15] П. К. Росі Смарака Самітхі (P K Rosy Smaraka Samithi) [потрібне додаткове пояснення] був урочисто відкритий міністром кінематографії Тірвуванчуром Радхакрішнаном у прес-клубі.[16]
10 лютого 2023 року Google вшанував Розі дудлом з нагоди її 120-річчя.[17]
- ↑ а б P K Rosy & the History Behind. Архів оригіналу за 11 July 2011. Процитовано 22 March 2019.
- ↑ Locating P K Rosy: Can A Dalit Woman Play a Nair Role in Malayalam Cinema Today?. Savari (амер.). 23 February 2013. Архів оригіналу за 2 August 2017. Процитовано 5 June 2017.
- ↑ а б в г Rajendran, Sowmya (19 September 2019). PK Rosy's story: How Malayalam cinema's first woman actor was forced to leave the state. The News Minute. Архів оригіналу за 20 September 2019. Процитовано 24 April 2020.
- ↑ Pillai, Meena T. The daughters of P.K. Rosy. The Hindu (англ.). Архів оригіналу за 19 October 2020. Процитовано 5 June 2017.
- ↑ Google Doodle remembers PK Rosy, first female lead in Malayalam Cinema. www.mangaloretoday.com. Процитовано 11 червня 2024.
- ↑ Dutta, Raajwrita (10 лютого 2023). PK Rosy 120th Birth Anniversary: Google Honours First Female Malayalam Actor. TheQuint (англ.). Процитовано 11 червня 2024.
- ↑ Harikrishnan, Charmy (14 August 2016). The return of Dalit heroine in Malayalam cinema Alia bhatt. The Economic Times. Архів оригіналу за 26 March 2019. Процитовано 22 March 2019.
- ↑ Chelangad, Saju (24 November 2013). The forgotten star. The Hindu. Архів оригіналу за 25 February 2020. Процитовано 22 March 2019 — через www.thehindu.com.
- ↑ The Name of the Rose | the Big Indian Picture. Архів оригіналу за 25 March 2017. Процитовано 20 May 2017.
- ↑ PK Rosy's story: How Malayalam cinema's first woman actor was forced to leave the state. 19 September 2019.
- ↑ Sebastian, Meryl Mary (June 2013). The Name of the Rose. TBIP. Архів оригіналу за 25 March 2017. Процитовано 20 May 2017.
- ↑ Against all odds: How J.C. Daniel, Father of Malayalam cinema, made his first and last movie. March 2017.
- ↑ а б The Name of the Rose | The Big Indian Picture. thebigindianpicture.com (амер.). Архів оригіналу за 25 March 2017. Процитовано 5 June 2017.
- ↑ Manalethu, Biju Cheriyan (22 January 2016). Chandini Geetha - Film Actress, Singer. Cinetrooth. Архів оригіналу за 31 March 2017. Процитовано 20 May 2017.
- ↑ WCC launches film society after Kerala's first woman actor PK Rosy.
- ↑ Rosy Smaraka Samithi Launch. 16 March 2015.
- ↑ P.K. Rosy's 120th Birthday. www.google.com (англ.). Архів оригіналу за 10 February 2023. Процитовано 9 February 2023.