РБК-500

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
РБК-500
Макети РБК-500У та РБК-500ПТАБ-1М
Макети РБК-500У та РБК-500ПТАБ-1М
Типкасетна авіабомба
ПоходженняСРСР СРСР
Історія виробництва
РозробникНВО «Базальт»
Розроблено1960-ті
Варіанти
  • РБК-500
  • РБК-500У
Характеристики

РБК-500 у Вікісховищі

РБК-500 (рос. Разовая бомбовая кассета — укр. разова бомбова касета) — створена в Радянському Союзі касетна авіабомба. Може бути використана з літаків та вертольотів. Призначення для ураження цілей на площинах.

Огляд

[ред. | ред. код]

Назва бомби складається з типу бомби (РБК), її калібру в кілограмах (500) та/або конструктивної особливості бомби (БЕТАБ-М, ОФАБ-50УД, ПТАБ-1М тощо). Так «РБК-500 ПТАБ-1М», розшифровується як: разова бомбова касета з масою 500 кг споряджена суббоєприпасами ПТАБ-1М (Протитанкова авіаційна бомба — 1М) або «РБК-500У ОФАБ-50УД», розшифровується як: разова бомбова касета уніфікована з масою 500 кг споряджена 50-кг осколково-фугасними бойовими суббоєприпасами[джерело?].

Росія також повідомляла про створення касетної крилатої авіабомби ПБК-500У з комбінованою інерційно-супутниковою системою навігації. У варіанті спорядження касетними бойовими елементами СПБЭ-К вона начебто здатна долати відстань до 50 км до цілі при скиданні з висоти 10 км[1].

Авіабомба РБК-500 була розроблена наприкінці 1960-х років науково-виробничим об'єднанням «Базальт» у Москві. Покращена версія РБК-500У була створена наприкінці 1980-х років. Вперше представлена широкому загалу в 1993 році[2][3].

Варіанти

[ред. | ред. код]

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Касетні авіабомби РБК-500 були вперше застосовані під час радянської окупації Афганістану. Надалі вони були застосовані вже російською федерацією під час Першої та другої російсько-чеченської війни. Також вони були застосовані під час війни у Перській затоці, Югославських війнах, громадянських війнах у Шри-Ланці, Лівії, Сирії, у військових конфліктах на Африканському континенті та під час російського вторгнення в Україну[4][5][6][7][8][9][10][11].

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Український вибухотехнік знешкоджує залишки російської РБК-500 ПТАБ-1 виявлені на території Городянської громади (Чернігівська область), травень 2022 року

3 березня 2022 року відбулись російські авіаудари в районі села Біленьке та курортного селища Затока Одеської області. 4 березня Головне управління ДСНС України в Одеській області опублікувало відео, на якому видно залишки разової бомбової касети сімейства РБК-500 і протитанкові суббоєприпаси ПТАБ-1М, що не розірвалися.[12][13][14]

11 травня 2022 року у полі на Городнянщині Чернігівської області співробітники вибухотехнічної служби поліції виявили касетні елементи РБК-500 ПТАБ-1М.[15]

30 серпня 2023 року проросійський телеграм канал «Рыбарь» повідомив, що літаки Су-24 і МіГ-29 морської авіації Чорноморського флоту завдали удару чотирма касетними бомбами РБК-500 у 60 км на захід від Оленівки Автономної Республіки Крим.[16]

19 листопада 2023 року російські війська завдали авіаудару касетною бомбою РБК-500, модифікованою під планерну бомбу, по українських позиціях в районі Старомайорського Донецької області.[17] Аналітики ISW, з посиланням на російських військових блогерів вказує, що цей удар є першим російським ударом по Україні із застосуванням цієї зброї з модифікацією планерної бомби.[18]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Russian Glide Bomb Kits Now Adapted For Cluster Munitions: Reports. The War Zone. The Drive. 20 листопада 2023.
  2. Duncan Lenox: Jane’s Air launched Weapon, Edition 1998. 1998. S. 204–212.
  3. Bazalt: Unguided Air Bombs. SRPE Bazalt, Edition 2008. S. 37–49.
  4. A Global Overview of explosive Submunitions (PDF). hrw.org (англ.). Human Rights Watch. Процитовано 17 лютого 2022.
  5. RBK-250 ZAB-2.5 cluster munitions used in Libya. armamentresearch.com (англ.). Armament Research Services. Процитовано 17 лютого 2022.
  6. PTAB-2.5M. rogueadventurer.com (англ.). The Rogue Adventurer. Процитовано 17 лютого 2022.
  7. Renewed use of AO-2.5RT submunitions in Syria. armamentresearch.com (англ.). Armament Research Services. Процитовано 17 лютого 2022.
  8. Cluster Bombs Dropped in Syria. youtube.com (англ.). Human Rights Watch. Процитовано 17 лютого 2022.
  9. Sputnik, RT and Russian MoD expose cluster bombs at Hmeymim airbase. citeam.org (англ.). Conflict Intelligence Team. Процитовано 17 лютого 2022.
  10. Jenzen-Jones & Charlie Randall (11 березня 2022). Soviet or Russian PTAB-1M submunitions documented in Ukraine (2022). armamentresearch.com (англ.). Armament Research Services. Процитовано 21 березня 2022.
  11. Human Rights Watch: Intense and Lasting Harm — Cluster Munition Attacks in Ukraine
  12. Окупанти двічі обстріляли село Біленьке на Одещині, загинула людина. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  13. ВКС РФ сбросили в Одесской области кассетную бомбу, но, похоже, большая часть суббоеприпасов не взорвалась. Conflict Intelligence Team. 20 листопада 2023.
  14. Ворог на всіх напрямках має втрати: оперативна інформація Генштаб ЗСУ. Діфенс Експрес. Процитовано 3 березня 2022.
  15. Поліцейські вибухотехніки виявили і знищили у Чернігівському районі понад 700 бойових касет від авіаційної бомби російських військових. Головне управління Національної поліції в Чернігівській області. 21 листопада 2023.
  16. Попытка высадки на мыс Тарханут. «Рыбарь». 21 листопада 2023.
  17. РФ модифікувала касетні авіабомби і вперше вдарила ними по ЗСУ – аналітики ISW. ТСН. 20 листопада 2023.
  18. RUSSIAN OFFENSIVE CAMPAIGN ASSESSMENT, NOVEMBER 19, 2023. ISW. 20 листопада 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Duncan Lennox: Jane’s Air launched Weapon, Edition 1998. Jane’s Information Group, 1998, ISBN 978-0-7106-3108-4.
  • Jefim Gordon: Soviet/Russian Aircraft Weapons since World War Two. Midland Publishing, 2004, ISBN 978-1-85780-188-0.
  • Nikolai Spasskiy: Russia’s Arms and Technologies. The XXI Century Encyclopedia. Vol. 12 - Ordnance and Munitions. Russland, 2006. ISBN 978-5-93799-023-5.
  • Ove Dullum: Cluster weapons – military utility and alternatives. Forsvarets forskningsinstitutt / Norwegian Defence Research Establishment (FFI), 2008.
  • SPRE Basalt: Unguided Air Bombs. Offizieller Produktkatalog der Federal State Unitary Enterprise Basalt, Moskau, Russland, 2008.