Рабинович Адольф Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адольф Йосипович Рабинович
Народився5 квітня 1893(1893-04-05)
Одеса, Одеський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія[1]
Помер19 вересня 1942(1942-09-19)[1] (49 років)
Казань, Татарська АРСР, РРФСР, СРСР[1]
Місце проживанняОдеса, Москва
Країна Російська імперія
 СРСР
Національністьізраєльтянин
Діяльністьхімік
Alma materОНУ ім. І. І. Мечникова
ГалузьКолоїдна хімія
ЗакладОНУ ім. І. І. Мечникова
МДУ
Науково-дослідний фізико-хімічний інститут ім. Льва Карпова[d]
Науково-дослідний фізико-хімічний інститут ім. Льва Карпова
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор хімічних наук
Відомі учніBaghdasaryan Kristapord
Аспіранти, докторантиBaghdasaryan Kristapord
ЧленствоАкадемія наук СРСР
Відомий завдяки:адсорбційної теорією фотографічного проявлення
член-кореспондент АН СРСР (1933)

Адо́льф Йо́сипович Рабино́вич (24 березня (5 квітня) 1893(18930405), Одеса — 19 вересня 1942, Казань) — український і російський фізико-хімік. Член-коренспондент АН СРСР (1933).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї юриста. 1911 року із золотою медаллю закінчив 2-у Одеську гімназію.

1915 року з дипломом першого ступеня закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету в Одесі.

У 1915—1917 роках працював лаборантом металургійної лабораторії на заводі сільськогосподарських знарядь в Одесі, продовжуючи наукові роботи з фізики та фізичної хімії, розпочаті в університеті.

У 1917—1920 роках працював у Новоросійському університеті на кафедрі хімії.

1920 року захистив магістерську дисертацію. У 1920—1923 роках викладав фізичну хімію у вищих навчальних закладах Одеси.

Від 1923 року працював у Москві в Науково-дослідному фізико-хімічному інституті імені Льва Карпова: 1926 року створив лабораторію колоїдної хімії (пізніше розрослася до великого відділу інституту), 1928 року — фотохімічну, 1930 року — рентгенівську.

Був членом редакційних колегій низки наукових журналів («Журнал физической химии», «Успехи химии», «Коллоидный журнал»).

Від 1930 року — професор Московського університету. В університеті організував спеціальність «фотохімія», читав курс лекцій «Будова речовини».

1 лютого 1933 року Рабиновича обрали членом-кореспондентом АН СРСР. 1934 року його затвердили в ученому ступені доктора наук без захисту дисертації.

У 1938—1942 роках Рабинович був завідувачем кафедри колоїдної хімії Московського університету.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Займався електрохімією колоїдів і концентрованих розчинів, а також застосуванням колоїдної хімії до питань наукової фотографії.

Встановив зв'язок адсорбції іонів зі стабільністю колоїдних систем, запропонував адсорбційну теорію фотографічного проявлення, виявив вплив адсорбції на спектри поглинання та сенсибілізуючу дію барвників.

Література

[ред. | ред. код]
  • Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Химики : Биографический справочник. — К. : Наукова думка, 1984. — 736 с. — 50 000 прим. — С. 414—415.
  • Каргин В. А. А. И. Рабинович // Известия АН СССР. Отделение химических наук. — 1943. — № 2.

Електронні джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Рабинович Адольф Иосифович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.