Радж Пател

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Радж Пател
англ. Raj Patel
Радж Пател англ. Raj Patel
Радж Пател
англ. Raj Patel
Радж Пател
Нині на посаді
Народився9 грудня 1972(1972-12-09)[1] (51 рік)
Лондон, Велика Британія
Відомий якактивіст боротьби за права людини, письменник
ГромадянствоВелика Британія, США
Alma materУніверситет Оксфорда, Лондонська школа економіки та політичних наук і Корнелльський університет
ПрофесіяВчитель
Релігіяатеїзм
Нагороди
rajpatel.org

Радж Пател (англ. Raj Patel; 1972, Лондон) — народився у Великій Британії, американський учений, академік, журналіст, активіст боротьби за права людини, письменник, тривалий період жив у Зімбабве, Південній Африці й Сполучених Штатах[2]. Здобув популярність завдяки публікації в 2008 році своєї книги «Ситі і голодні: Таємна боротьба за світову продовольчу систему». Його нова книга «Цінність нічого»[3] опинилася в списку бестселерів «Нью-Йорк Таймс» в лютому 2010 року[4][5].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Лондоні в 1972 році, в індійської родині від матері з Кенії і батька з Фіджі[6], виріс в північно-західному районі Лондона Голдерс Грін, де його родина володіла невеликою крамницею[7]. Пател отримав ступінь бакалавра філософії і політекономії у Оксфордському університеті, магістратуру закінчив у Лондонській школі економіки, ступінь PhD соціології розвитку отримав у Корнельському університеті США у 2002 році[8]. Відвідував заняття в Єльському університеті і Каліфорнійському університеті в Берклі. Академічну практику Радж Пател проходив у Світовому банку, в Всесвітньої торгової організації (СОТ) і ООН. З тих пір він рішуче критикує всі ці організації і каже, що, виступаючи проти них, не раз піддавався атакам сльозогінним газом на чотирьох континентах[9]. У 1999 році Пател був одним з багатьох організаторів гучних громадських виступів проти СОТ у Сієтлі, організував підтримку руху «Продовольчий суверенітет»[10].

Пізніше він активно працював у Зімбабве і Південній Африці. Режим Мугабе відмовив Радж Пателу в продовженні візи за його політичні симпатії демократичним рухам. Через свою діяльність «продовольство для всіх» він пов'язаний з міжнародним рухом селян Віа Кампесина, а через роботу для міської бідноти пов'язаний з африканськими рухами «Абахлали басеМжендоло» і «Безземельні люди». Він опублікував безліч критичних статей про політичних і псевдонаукових методи Світового банку[11] та був співредактором, з Крістофером Бруком, лівого онлайн журналу «Голос Черепахи». Він продовжує викладати в Центрі вивчення Африки Каліфорнійського університету в Берклі, є членом «Інституту продовольства та політики розвитку» (англ. Food First[en]) Окленді (Каліфорнія), а також співпрацює з «Інститутом розвитку» Південній Африці.

У 2007 році Пател був запрошений як основний доповідач на випускній церемонії університету «Абахлали басеМжендоло». Він — адміністратор сайту цієї организации[12]. У 2008 році його запросили виступити з доповіддю про глобальну продовольчу кризу перед «Комітетом Будинку Фінансових Послуг» США.

У 2009 році він приєднався до консультативного правління кампанії «Корпоративна відповідальність за міжнародні цінності» по продовольству[13].

Радж Пател став громадянином США 7 січня 2010 року[14].

«Міжнародна взаємодопомога»

[ред. | ред. код]

В січні 2010 року після оголошення, яке зробив Бенджамін Крем, головний редактор журналу «Міжнародна взаємодопомога», деякі прихильники [15][16] руху «Міжнародна взаємодопомога» (англ. Share International) уклали, що, можливо, Радж Пател — це Майтрея, Всесвітній Вчитель. Сам Радж Пател заперечував, що він Майтрея[15][16].

Політичні погляди

[ред. | ред. код]

Радж Пател говорив про себе «я не комуніст, а всього лише людина, вільний від упереджень»[17]. Будучи лібертарним соціалістом і прихильником прямої демократії, має «дуже сильні анархістські симпатії»[7].

Книжки Р. Патела

[ред. | ред. код]

Наукові праці

[ред. | ред. код]

Журналістика

[ред. | ред. код]

Телевізійні інтерв'ю та дебати з Радж Пателом

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Бібліотека КонгресуLibrary of Congress.
  2. Радж Пател про себе. Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 3 травня 2015.
  3. Радж Пател, «Цінність нічого», переклад на російську 2012. Архів оригіналу за 19 липня 2015. Процитовано 3 травня 2015.
  4. а б Книги Радж Патела. Архів оригіналу за 28 квітня 2015. Процитовано 3 травня 2015.
  5. № 33 THE VALUE OF NOTHING, by Raj Patel // Список бестселерів «Нью-Йорк Таймс» (19.02.2010) в секції документальних книг в м'якій палітурці — № 33 книга Радж Патела «Цінність нічого»
  6. Інтерв'ю з Радж Пателом в Нью-Йорк Таймс. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 3 травня 2015.
  7. а б «Я не месія», — каже борець за продовольство, але його численні шанувальники не вірять цьому. [Архівовано 3 червня 2013 у Wayback Machine.] // «Гардіан», 19.03.2010
  8. Радж Пател про свою освіту. Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 3 травня 2015.
  9. Видавництво Сітізен про письменника Радж Патэле. Архів оригіналу за 29 січня 2009. Процитовано 3 травня 2015.
  10. Виступ Радж Патэла на телепередачі «21 хвилина». Архів оригіналу за 18 грудня 2015. Процитовано 3 травня 2015.
  11. Світовий банк і сільське господарство (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2013. Процитовано 3 травня 2015.
  12. Стаття Радж Патела від 10 липня 2010. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 3 травня 2015.
  13. Консультативне правління «Вартість їжі» з участю Радж Патела. Архів оригіналу за 6 квітня 2010. Процитовано 3 травня 2015.
  14. Радж Пател на телешоу "The Colbert Report" в США 12 січня 2010 року [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.] // The Colbert Report, 12.01.2010. (англ.) (Перевірено 4 жовтня 2010)
  15. а б Мимовільний Господь для послідовників «Нової ери» [Архівовано 10 травня 2015 у Wayback Machine.] // «Нью-Йорк Таймс», 4.02.2010. (англ.) (Перевірено 4 жовтня 2010)
  16. а б it-s-not-buddha---raj-patel I can't Believe it's Not Buddha — Raj Patel // The Colbert Report, 15.03.2010. (англ.) (Перевірено 4 жовтня 2010)
  17. Інтерв'ю з Радж Пателом на телепередачі «Думки про великого». Архів оригіналу за 26 жовтня 2011. Процитовано 3 травня 2015.