Перейти до вмісту

Радковиця

Координати: 49°15′0″ пн. ш. 26°25′43″ сх. д. / 49.25000° пн. ш. 26.42861° сх. д. / 49.25000; 26.42861
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Радковиця
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Тер. громада Городоцька міська громада
Код КАТОТТГ UA68040130360048437
Основні дані
Засноване 14 століття
Населення 473
Площа 2,611 км²
Густота населення 181,16 осіб/км²
Поштовий індекс 32040
Телефонний код +380 3251
Географічні дані
Географічні координати 49°15′0″ пн. ш. 26°25′43″ сх. д. / 49.25000° пн. ш. 26.42861° сх. д. / 49.25000; 26.42861
Середня висота
над рівнем моря 		294 м
Водойми р.Сорока
Місцева влада
Адреса ради 32000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Городок, вул. Грушевського, 53
Карта
Радковиця. Карта розташування: Україна
Радковиця
Радковиця
Радковиця. Карта розташування: Хмельницька область
Радковиця
Радковиця
Мапа
Мапа

Радкови́ця — село в Україні, у Городоцькій міській територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 473 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

До 1860 року село називалося Раківці.

Арсен Нирко

У роки німецько-радянської війни в селі діяла підпільна група з 10 чоловік, яку очолював Арсен Тарасович Нирко (підпільна кличка Клименко). Крім того, він був зв'язковим сатанівської районної підпільної організації. Одним з активних організаторів сатанівського підпілля був Іван Петрович Кушлак. До війни він працював другим секретарем Сатанівського районного комітету КП(б)У. З перших днів війни перебував в армії. Поблизу Мелітополя військові частини, в одній з яких воював Кушлак, потрапили в оточення. Вирвавшись з оточення, Іван Петрович у листопаді 1941 року пішки повернувся в Сатанів. Поселився в селі Радковиця у родичів своєї дружини. Арсен Нирко допоміг Кушлаку встановити зв'язок із Григорієм Степановичем Корецьким, який із жовтня 1941 року очолював Сатанівську районну партійну підпільну організацію. У травні 1942 року заарештували Кушлака та ще двох членів радковицького підпілля — К. Н. Козу та А. Г. Сурового. Після арешту гестапівцями на початку серпня 1943 року Корецького та його страти в Старокостянтинівській тюрмі підпільну організацію Сатанівського району очолив Нирко. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 травня 1965 року за мужність і відвагу, проявлені в підпільно-партизанському русі, Арсена Тарасовича нагороджено медаллю «За відвагу» [1].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Городоцької міської громади[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Городоцького району, увійшло до складу новоутвореного Хмельницького району[3].

Герб та прапор

[ред. | ред. код]

Затверджені 23 листопада 2017р. рішенням №10 XX сесії сільської ради VII скликання. Автори - В.М.Напиткін, К.М.Богатов, П.Б.Войталюк.

У синьому щиті три срібних раки в стовп, два і один, між якими золоте шістнадцятипроменеве сонце. Щит вписаний у золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "РАДКОВИЦЯ".

Символізують першу назву села - "Раківці". Три раки – три села, що входять до сільради.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Соха Володимир. Сатанів. — Хмельницький, 1991. — С. 93, 97, 165.
  2. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
  3. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література

[ред. | ред. код]
  • Радковиця // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 213.

Посилання

[ред. | ред. код]
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Радковиця