Раду Джир
| Раду Джир | |
|---|---|
| Radu Gyr | |
| Псевдо | Раду Деметреску Radu Demetrescu |
| Народився | 2 березня 1905 Кимпулунг-Мусчел |
| Помер | 29 листопада 1975 Бухарест |
| Поховання | Petru Vodă Monasteryd |
| Країна | .svg){kind=small} Румунія |
| Діяльність | поет, есеїст, драматург і журналіст |
| Alma mater | Бухарестський університет |
| Знання мов | румунська |
| Заклад | Бухарестський університет |
| Партія | Залізна Гвардія |
| Конфесія | християнство |
| Сайт | radugyr.ro |
Раду Джир (рум. Radu Gyr літературний псевдонім, справжнє ім'я Раду Деметреску, рум. Radu Demetrescu, *2 березня 1905, Кимпулунг-Мусчел — †29 листопада 1975, Бухарест) — румунський поет, есеїст, драматург і журналіст.
Раду був сином актора Коко Деметреску з міста Крайова. Навчався в школі імені Кароля I в Крайове. Вищу освіту здобув в Бухарестському університеті, де пізніше отримав ступінь доктора літератури і став старшим викладачем.
За свої літературні твори вже в молодості він отримав численні нагороди і премії.
Вступив до румунського руху Залізна Гвардія, став командиром одного з підрозділів.
У період «Національного легіонерського уряду» (1940-1941), коли диктатор Йон Антонеску ввів в уряд членів «Залізної гвардії», Джир був призначений Головним керуючим румунськими театрами. Саме в період його перебування на посаді був заснований Єврейський театр «Барашеум» (пізніше Державний єврейський театр), хоча він не міг функціонувати до січня 1941, коли Антонеску придушив заколот «Залізної гвардії» і почав репресії проти її прихильників.
Раду Джир був політв'язнем при декількох режимах. Вперше він потрапив до в'язниці після придушення заколоту «Залізної гвардії» і був засуджений до 20 років ув'язнення. Незабаром він, в числі багатьох інших легіонерів, був звільнений з в'язниці і відправлений воювати на Східний фронт.
Знову Джир був заарештований в 1958 комуністичним режимом Ґеорґе Ґеорґіу-Деж і засуджений до смерті за поему «Вставай, Ґеорґе, піднімайся, Йоан!» (Ridică-te Gheorghe, ridică-te Ioane!), в якій закликав селян всіляко протидіяти колективізації, яку проводили комуністи. Покарання було пізніше замінено на довічне ув'язнення, фактично ж він відбув у в'язниці всього кілька років.
Після звільнення в 1963 він потрапляє під нагляд секурітате, румунської таємної поліції і починає співпрацювати з режимом. Публікувався в газеті «Голос батьківщини» (Glasul Patriei), пізніше перейменованої в «Трибуну Румунії» (Tribuna României), орієнтованої на румунську діаспору.
- Plânge Strâmbă-Lemne (1927)
- Cerbul de lumină (1928)
- Stele pentru leagăn (1936)
- Cununi uscate (1938)
- Corabia cu tufănici (1939)
- Poeme de război (1942)
- Balade (1943).
- Site dedicat poetului Radu Gyr
- Radu Gyr, Poezii
- «Radu Gyr vorbea de suferințele lui cu multă detașare», 27 decembrie 2009, Simona Chițan, Evenimentul zilei
- Serial — Sfintii Inchisorilor Radu Gyr-poetul care l-a coborat pe Iisus in celula, 5 noiembrie 2007, Ionut Baias, HotNews.ro
- Radu Gyr, poetul care L-a coborât pe Iisus în celulă, 6 aprilie 2013, Laurențiu Ungureanu, Adevărul
- Radu Gyr, 3 iulie 2012, Teodor Dănălache, CrestinOrtodox.ro
- DOCUMENTE SECRETE DIN ARHIVA CORNELIU ZELEA CODREANU. A aparut o carte cu totul inedita, la Editura Tipo Moldova — Iasi, 15 Aprilie 2012, Ziaristi Online
- Istoria unei poezii care a făcut istorie, 13 noiembrie 2012, Dan Boicea, Adevărul
- "Glasul Patriei‟. Gazeta de propagandă a regimului comunist din România pentru diaspora, Radio Europa liberă, 9 ianuarie 2013.
- Mărturia mitropolitului Bartolomeu Anania despre suferințele lui Radu Gyr, 2 martie 2011, Daniela Cârlea Șontică, Ziarul Lumina
- Pod de aur peste apele suferinței lui Radu Gyr, 16 mai 2010, Daniela Cârlea Șontică, Ziarul Lumina