Радіонов В'ячеслав Денисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радіонов.
В'ячеслав Радіонов
В'ячеслав Денисович Радіонов
 Капітан (посмертно)
Загальна інформація
Народження16 січня 1997(1997-01-16)
м. Запоріжжя
Смерть24 лютого 2022(2022-02-24) (25 років)
м. Васильків, Київська область
Національністьукраїнець
Alma MaterХНУПС
Військова служба
Роки служби2019—2022
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Повітряні сили
Рід військ Винищувальна авіація
Формування
 40 БрТА
Війни / битвиросійське вторгнення в Україну (з 2022) і Битва за Київ (2022)
Нагороди та відзнаки
Герой України

Радіонов В'ячеслав Денисович (16 січня 1997, м. Запоріжжя, Україна — 24 лютого 2022, м. Васильків, Київська область, Україна) — український військовий льотчик, старший льотчик[1], капітан (посмертно)[джерело?] 40 БрТА, який загинув під час російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, Герой України (2022, посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Життєпис

[ред. | ред. код]

2014 року закінчив Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник»[2].

Закінчив Харківський національний університет Повітряних сил ім. І. Кожедуба.

Проходив військову службу в 40-й бригаді тактичної авіації[3].

У 2021 році брав участь у військовому параді з нагоди 30-ї річниці незалежності України в ролі пілота МіГ-29[4].

Старший льотчик загинув 24 лютого 2022 року при виведенні авіації з-під ракетного удару по аеродрому Василькова[5]. Завдяки його мужнім діям повний склад літаків бригади піднявся в повітря в м. Василькові на Київщині, що врятувало їх від ракетного удару[6][7] (див.: Бої за Васильків). Тіло льотчика знайшли місцеві жителі, передали капелану. У лютому В'ячеслава таємно поховали за допомогою васильківських ветеранів та учасників добровольчого формування тероборони[8]. 24 листопада 2022 року В'ячеслава Радіонова перепоховали на Алеї Героїв Васильківського кладовища, поряд із льотчиками-побратимами[9].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 лютого 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[10].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

На честь В'ячеслава Радіонова була названа одна з вулиць у Шевченківському районі міста Запоріжжя[11]. У селі Мала Солтанівка на Київщині відкритий меморіал[12][13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Володимир Зеленський вручив високі державні нагороди людям, завдяки яким Україна зберігає свою незалежність.
  2. ↑ Пам'ять загиблих — у спадок живим.
  3. ↑ Радіонов В'ячеслав Денисович. Велика українська енциклопедія.
  4. ↑ «Для мене Слава завжди був Героєм… Тепер він став Героєм для усієї України»
  5. ↑ Володимир Зеленський вручив високі державні нагороди людям, завдяки яким Україна зберігає свою незалежність. Офіс Президента України. 24 серпня 2022.
  6. ↑ Зло, озброєне ракетами, бомбами й артилерією, треба зупинити негайно — звернення Президента України. Офіс Президента України. 28 лютого 2022.
  7. ↑ Орел, І. Зеленський нагородив званням Героя України 12 українських воїнів. Шістьох героїв — посмертно // Forbes.ua. — 2022. — 1 березня.
  8. ↑ Депутати Запорізької облради пропонують увічнити пам’ять Героя України. ZPRZ.CITY (укр.). Процитовано 3 грудня 2023.
  9. ↑ У Василькові попрощалися із загиблим зимою льотчиком. obukhiv.info (укр.). 25 листопада 2022. Процитовано 3 грудня 2023.
  10. ↑ Указ Президента України від 28 лютого 2022 року № 78/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
  11. ↑ Про перейменування вулиці Новоросійської на вулицю В’ячеслава Радіонова у місті Запоріжжя.
  12. ↑ Загиблим «Привидам Києва» встановили пам’ятники-меморіали. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 8 листопада 2023.
  13. ↑ Ліля, Мартиненко (7 листопада 2023). Загинули в битві за Київ взимку та навесні 2022 року: "Привидам Києва" встановили пам’ятні меморіали - Новини Києва | Big Kyiv. Великий Київ (укр.). Процитовано 8 листопада 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Радіонов_В%27ячеслав_Денисович&oldid=43388264