Перейти до вмісту

Радіотелескоп Двінгело

Координати: 52°48′43″ пн. ш. 6°23′46″ сх. д. / 52.81194° пн. ш. 6.39611° сх. д. / 52.81194; 6.39611
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Радіотелескоп Двінгело
На честьДвінгело
52°48′43″ пн. ш. 6°23′46″ сх. д. / 52.81194° пн. ш. 6.39611° сх. д. / 52.81194; 6.39611
Країна Нідерланди[1]
РозташуванняВестервелд
Статус спадщиниНаціональна пам'ятка Нідерландівd[2]
Відкриття17 квітня 1956
Стильreconstruction-period architectured[3]
ВласникASTRON
Частина відTop 100 of Dutch monuments 1940-1958d[3]
Радіотелескоп Двінгело. Карта розташування: Нідерланди
Радіотелескоп Двінгело
Радіотелескоп Двінгело
Радіотелескоп Двінгело (Нідерланди)
Мапа
CMNS: Радіотелескоп Двінгело у Вікісховищі

Радіотелескоп Двінгело (англ. Dwingeloo Radio Telescope) — нідерландський радіотелескоп з параболічною антеною діаметром 25 метрів, побудований у 1954 році. Найстаріший рухомий радіотелескоп такого розміру у світі. Розташований поблизу села Двінгело у Дренте, у національному парку Двінгелверд. Має статус національної пам'ятки[en].

Телескоп широко використовувався для картографування найтрального водню в Галактиці на лінії 21 см. Також він відкрив дві близькі карликові галактики, які були на честь нього названі Двінгело 1 і Двінгело 2.

З 1998 році телескоп припинив наукові дослідження. В 2012-2013 роках він був капітально відремонтований і тепе використовується в навчальних і популяризаторських цілях радіоаматорами, астрономами-любителями і освітніми установами.

Історія

[ред. | ред. код]
Відкриття радіотелескопа Двінгело

Телескоп був побудований у 1954 році компаніями Werkspoor[en] і Philips у співпраці з різними голландськими університетами. Після слів "Чи не натиснете цю кнопку, ваша величносте?" телескоп був офіційно введений в експлуатацію королевою Юліаною 17 квітня 1956 року[4]. Недовго це був найбільший радіотелескоп у світі. Вартість будівництва оцінювалася в 505 810 нідерландських гульденів[5] (що еквівалентно приблизно 1,9 мільйона євро в 2019 році[6]). Будівництво телескопа фінансувалося тодішньою Організацією чистих наукових досліджень (нині це Нідерландська організація наукових досліджень).

Поруч з радіотелескопом Двінгело розташовані головні офіси дослідницької установи ASTRON.

Технологія

[ред. | ред. код]

Вага всієї конструкції становить приблизно 120 тонн. На бетонному фундаменті прокладена рейка, на якій змонтований телескоп. По рейці пересуваються чотири ходових колеса з приблизно 15 тоннами тиску на колесо. Ходові колеса підтримують всю конструкцію. Всі кабелі вводяться в установку вздовж центральної осі. Великий параболічний відбивач обертається трьома двигунами: один для азимута і два для висоти. Приймальне обладнання знаходиться у фокусі параболи. Дані, отримані ним, потім надходять до комп’ютерів, встановлених в корпусі позаду антени.

Наукові відкриття

[ред. | ред. код]

Одним із перших результатів роботи телескопа був досі широко використовуваний каталог Вестергаута, укладений Ґартом Вестерхаутом[7].

Телескоп використовувався, в основному, для картографування нейтрального водню в Чумацькому Шляху за допомогою вимірювань лінії 21 см. У 1963 році Мюллер, Оорт і Раймонд виявили наявність високошвидкісних хмар[en] нейтрального водню в гало Чумацького Шляху[8]. Останнім 21-сантиметровим оглядом, виконаним в Двінгело, був Leiden/Dwingeloo HI Survey Гартмана[nl] і Бертона[9].

Телескоп також використовувався для вимірювань OH-мазерів у зорях OH/IR.

Двінгело виявив дві карликові галактики поблизу Чумацького Шляху, які отримали назви Двінгело 1 і Двінгело 2. Двінгело 1 — це спіральна галактика з перемичкою, розташована на відстані 10 мільйонів світлових років від Землі в сузір’ї Кассіопеї і відкрита в 1994 році. Вона знаходиться в так званій зоні уникання, в якій галактики погано видно через Чумацький Шлях. Подальші дослідження в цьому регіоні в 1996 році виявили ще одну галактику — неправильну галактику Двінгело 2.

Сучасність

[ред. | ред. код]

З 1998 року радіотелескоп не використовувався в наукових цілях. Щоб запобігти пошкодженню телескопа під час сильного вітру, він був постійно припаркований у штормовому положенні. Технічне обслуговування більше не проводилося. Установка почала іржавіти, а відпадаючі шматки металу становили небезпеку для навколишнього середовища. Планувалося знести установку.

29 січня 2007 року був заснований фонд CAMRAS, який за допомогою волонтерів намагається відновити інструмент і знову зробити його придатним для використання. 2009 року радіотелескоп Двінгело був оголошений національною памʼяткою[en]. У 2010 році оператор телескопа ASTRON також визнав його індустріальною пам'яткою[en]. У 2011 році уряд виділив понад 880 000 євро на капітальний ремонт телескопа[10], який розпочався в червні 2012 року[11].

У суботу, 28 квітня 2012 року, радіотелескоп був символічно вимкнений Кляйне Детерсом з муніципалітету Вестерфельда[12], а 5 червня 2012 року параболічну антену шириною 25 метрів і вагою 38 тонн було піднято з вежі та встановлено. на спеціальній естакаді на тих самих фундаментних блоках, на яких у 1954-1956 роках ця антена була побудована. Навколо антени був побудований намет, щоб можна було виконати її піскоструменеву обробку і нанести покриття. 19 листопада 2012 року антену повернули у вежу[13]. Також було відреставровано диспетчерське та машинне відділення та встановлено оптоволоконний зв’язок. 12 вересня 2013 року CAMRAS повідомила, що реставрацію завершено. Офіційне повторне відкриття телескопа відбулося 5 квітня 2014 року в присутності американського астрофізика та Нобелівського лауреата Джозефа Гутона Тейлора[14].

З 2014 року телескоп доступний для радіоаматорів, астрономів-любителів і навчальних закладів. Також у 2013 році він допоміг відновити зв’язок із наносупутником Triton-1[15]. Телескоп щороку використовується під час радіоаматорського свята JOTA[en] для радіозвʼязку з використанням Місяця як відбивача.

В культурі

[ред. | ред. код]
  • Нідерландський поет Герріт Ахтерберг[en] (1905—1962) присвятив радіотелескопу сонет «Двінгело», в якому, зокрема, говориться: «в Двінгело ви можете почути шепіт порожнечі в радіотелескопі» (нід. In Dwingelo hoor je het fluisteren der leegte in de radiotelescoop)[16].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Van Woerden H., Strom R. G. Dwingeloo - the golden radio telescope // Astron. Nachr. — Wiley, 2007. — Vol. 328. — P. 376–387. — ISSN 0004-6337; 1521-3994 — doi:10.1002/ASNA.200710767
  2. ↑ Dutch register of monuments
  3. ↑ а б https://web.archive.org/web/20160522231523/http://cultureelerfgoed.nl/dossiers/wederopbouw/top-100-wederopbouwmonumenten-1940-1958
  4. ↑ Lofar krijgt koninklijke ster. Dagblad van het Noorden. 12 mei 2010. Процитовано 13 januari 2011.
  5. ↑ Elbers, Astrid (2017). The Rise of Radio Astronomy in the Netherlands. Springer. ISBN 978-3-319-49078-6.
  6. ↑ https://www.cbs.nl/nl-nl/visualisaties/prijzen-toen-en-nu. Gearchiveerd op 22 juni 2023.
  7. ↑ https://adsabs.harvard.edu/abs/1958BAN....14..215W
  8. ↑ http://cdsads.u-strasbg.fr/abs/1963CRAS..257.1661M
  9. ↑ https://adsabs.harvard.edu/full/1994ASPC...67...31B
  10. ↑ Overzicht toegekende subsidies Restauratieregeling monumenten 2010 en 2011 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 mei 2013. Процитовано 25 juni 2023. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=ja (довідка)
  11. ↑ Restauratie radiotelescoop van start, RTV Drenthe
  12. ↑ Radiotelescoop Dwingeloo uitgezet. Архів оригіналу за 7 november 2014. Процитовано 25 juni 2023. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=ja (довідка)
  13. ↑ Telescoop Dwingeloo teruggezet NOS
  14. ↑ Website camras.nl, geraadpleegd 27 september 2013
  15. ↑ Dwingeloo Radiotelescoop ondersteunt missie satelliet
  16. ↑ Achterberg, Gerrit (2004). Drenthe door dichtersogen. Zeist: Kerckebosch. ISBN 90 74927 29 7.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Радіотелескоп_Двінгело&oldid=43764506