Рана Даджані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рана Даджані
араб. رنا الدجاني
Народилася20 століття
Дахран, Еш-Шаркія, Саудівська Аравія[1]
Країна Йорданія[2]
Діяльністьмолекулярний біолог, дослідниця
Alma materУніверситет Айови і Гарвардський університет
Знання моварабська
ЗакладHashemite Universityd[3], Єльський університет і Кембриджський університет
Нагороди

Рана Даджані — штатний професор у галузі досліджень молекулярної біології в Університеті Хашиміт[4], популяризатор та організатор системи освіти в Йорданії[5][6].

У 2005 році здобула докторський ступінь за спеціальністю в університеті Айови (США)[7]. Фахівець з генетики, досліджень у галузі стовбурових клітин[8]. Виступає за розширення прав та можливостей жінок, у тому числі в галузі освіти.

Дворазовий стипендіат Фулбрайта[9][10], засновник та директор неурядової організації «Ми любимо читання» — програми виховання любові до читання у дітей в арабському світі[11]. У ході реалізації програми понад 7000 дівчаток у Йорданії, Лівані та Сирії навчилися читанню, було значно розширено мережу бібліотек у Йорданії[12][13].

Бере участь як запрошений науковий співробітник у центрах досліджень стовбурових клітин у Єльському та Кембриджському університетах, центрі терапії стовбуровими клітинами в Йорданії[14].

Рана Даджані названа однією з найвпливовіших жінок в ісламському світі, посідає 13-те місце зі «100 найвпливовіших арабських жінок» за версією журналу Arabian business[6].

У 2010 році була включена до програми Фонду Клінтона[15][16]. У 2014 році вона отримала премію WISE у Катарі та Почесну медаль короля Хусейна[17].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://welovereading.org/wp-content/uploads/2020/07/Rana_Dajani_Resume_leader_-July2020.pdf
  2. https://www.al-fanarmedia.org/2024/02/doing-better-science-by-including-local-researchers-and-communities/
  3. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  4. Рана. Б. MR. Аль-Даджани [Архівовано 2016-09-11 у Wayback Machine.], Университет Хашимит, получено 2017-08-02.
  5. Rana Dajani: Molecular cell biologist, entrepreneur and mother. University of Richmond's Student Newspaper. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
  6. а б Jepson School of Leadership Studies - University of Richmond. jepson (англ.). Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
  7. Бывшие студенты по молекулярной медицине (ранее молекулярная и клеточная биология) [Архівовано 2017-08-03 у Wayback Machine.], Медицинский колледж Университета Айовы Карвер, восстановлено 2017-08-02.
  8. Embassy Amman honors Dr. Rana Dajani Associate Professor Molecular Cell Biology at the Hashemite University. U. S. Embassy in Jordan. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 5 серпня 2017.
  9. Йельские новости, Первое лицо: Фулбрайтер в Йельском университете. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 10 лютого 2019.
  10. Jordanian Fulbright Alumna Receives Global Changemaker Award. Amidest. America-MidEast Educational and Training Services. Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
  11. Rana Dajani, PhD. scholar.harvard.edu (англ.). Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
  12. Rana Dajani We Love to Read, Jordan Founder and Director. Dart Center for Journalism & Trauma. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 4 серпня 2017.
  13. Rana Dajani SYNERGOS Social Entrepreneur. Synergos. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.
  14. Dajani, Rana (12). Jordan’s stem-cell law can guide the Middle East (journal) (англ.). Т. 510, № 7504 (вид. Nature). с. 189—189. doi:10.1038/510189a. Архів оригіналу за 25 грудня 2018.
  15. Elmasry, Faiza (29 вересня 2010). Grassroots Libraries Promote Love of Reading (und) (вид. Voice of America). Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 8 серпня 2017.
  16. Clinton Global Initiative. Процитовано 8 серпня 2017.
  17. Jordanian Scholar Wins Harvard Fellowship (journal) (англ.) (вид. Radcliffe Institute for Advanced Study at Harvard University). 1 листопада 2017. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 26 березня 2018.