Рапалло
| Рапалло Rapallo | |||
|---|---|---|---|
| Комуна | |||
| |||
 | |||
| Країна |  Італія | ||
| Регіон |  Лігурія | ||
| Провінція | Генуя | ||
| Код ISTAT | 010046 | ||
| Поштові індекси | 16035 | ||
| Телефонний код | 0185 | ||
| Координати | 44°21′01″ пн. ш. 9°13′52″ сх. д. / 44.35028° пн. ш. 9.23111° сх. д. | ||
| Висота | 5 м.н.р.м. | ||
| Площа | 33,63 км² | ||
| Населення | 29 103 (01-01-2023) | ||
| Густота | 865,39 ос./км² | ||
| Розміщення | |||
  | |||
| Мапа | |||
 | |||
| Влада | |||
| Мер | Carlo Bagnasco (9-6-2014) | ||
| Офіційна сторінка | |||
.svg)
Рапалло (італ. Rapallo, ліг. Rapallo) — муніципалітет і курортне місто (з 1957 року) на узбережжі Лігурії, у вод однойменної затоки, в Італії, у регіоні Лігурія, метрополійне місто Генуя. Населення: 30,4 тис. жит. (2007).
Рапалло розташоване на відстані[1] близько 380 км на північний захід від Рима, 25 км на схід від Генуї.
Рапалло відоме з 964 як приморське село в межах Генуезької республіки.
У XVI столітті для відбою від піратських набігів на прибережних островах були зведені перші укріплення. Місцева церква Гервасія та Протасія була закладена в XII столітті, але згодом перебудовувалася. Поруч з Рапалло розташована католицька святиня Монталлегро[it].
Розвиток Рапалло як курорту з фешенебельними готелями почався після проведення залізниці з Риму на Ніццу (1868). Особливо популярний він був в «прекрасну епоху». Сюди з'їжджалися видатні літератори (Мопассан, Ніцше, Езра Паунд) та дипломати, а також представники вищої аристократії. Саме в Рапалло Ніцше почав роботу над трактатом «Так говорив Заратустра». З 1910 року англійський денді Макс Бірбом тримав у Рапалло літературний салон.
У 1917 у Рапалло пройшла конференція країн Антанти, ухвалили створити Вищу військову раду. У 1920 Італія й Югославія домовилися у Рапалло про врегулювання територіальних суперечок, а два роки по тому тут встановили дипломатичні відносини РРФСР та Німеччина.
Щорічний фестиваль відбувається 2 липня. Покровитель — Наша Пані Монталлегро.
Населення — 30 785 осіб (2010)[2].
Населення за роками:[3]
Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживало 3517 іноземців з 83 країн, серед них 687 громадян країн Євросоюзу та 173 громадяни України.[4]
- Авеньо
- Камольї
- Чиканья
- Корелья-Лігуре
- Рекко
- Сан-Коломбано-Чертенолі
- Санта-Маргерита-Лігуре
- Трибонья
- Цоальї
- ↑ Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Демографічний баланс 2010 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 14 вересня 2011.(італ.)
- ↑ Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
- ↑ Resident population by sex, municipality and citizenship [Постійне населення за статтю, муніципалітетом і громадянством] (англ.) . ISTAT. Процитовано 12 червня 2024.
|
Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
sourceinfobox |
