Раса (естетика)
Раса — категорія індійської естетики, чуттєве і емоційне переживання, яке здатна випробувати досвідчена в поезії, музиці, театрі та інших мистецтвах людина. Расу не можна створити, її можна лише викликати, вірно поєднуючи різноманітні бхави.
Термін уперше був обґрунтований у приписуваному Бгараті трактаті «Натья-шастра», де розглядалося вісім різновидів раси:
- еротична (śṛṇgāra)
- комічна (hāsya)
- журлива (karuṇa)
- гнівна (raudra)
- героїчна (vīra)
- пов'язана зі страхом (bhayānaka)
- зневагою (bībhatsa)
- подивом (adbhuta)[1] .
Найбільш повно розкрив концепцію філософ і адепт кашмірського шиваїзму Абхінавагупта в драматургії, піснях та інших виконавських мистецтвах. Абхінавагупта написав коментар до «Натья-шастри» і запропонував власне тлумачення, яке багато в чому підмінило початкову концепцію трактату. Абхінавагупта додав до восьми первинних рас ще одну — расу спокою (shantam).
Необхідною умовою раси вважалося суголосся естетичного суб'єкта (реципієнта) з персонажами драми чи поеми[1].
- Раса // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 304.
- Раса // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 467. — 634 с.