Перейти до вмісту

Ратушна вулиця (Херсон)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ратушна вулиця
Херсон
 Редагувати інформацію у Вікіданих
МісцевістьЦентр
РайонЦентральний, Корабельний
Назва на честьХерсонська ратуша
Колишні назви
Комуна́рів, Рози Люксембург, Воронцовська
радянського періоду (українською)Комунарів
радянського періоду (російською)Комунаров
Загальні відомості
Координати початку46°37′32.6″ пн. ш. 32°36′42″ сх. д. / 46.625722° пн. ш. 32.61167° сх. д. / 46.625722; 32.61167
Координати кінця46°38′7.3″ пн. ш. 32°36′20.6″ сх. д. / 46.635361° пн. ш. 32.605722° сх. д. / 46.635361; 32.605722
Транспорт
ТролейбусиТр №9
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні закладишкола №25
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr11137867
Мапа
Мапа
CMNS: Ратушна вулиця у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ратушна вулиця — вулиця в Херсоні, розташована в Центральному та Корабельному районах; з'єднує Одеську площу із вул. Ярослава Мудрого.

Історія

[ред. | ред. код]

В кінці XVIII століття ділянка землі праворуч від вулиці, між вулицею Грецької (Соборною) і річкою Кошовою, належала князю Григорію Потьомкіну, через що була позначена на плані міста під № 1. Побудований на цій ділянці будинок з часом занепав і в середині XIX століття був розібраний.

На плані міста 1792 на місці майбутньої вулиці показані «обивательські будівлі». Сформована в першій половині XIX ст. — на той час називалася Воронцовською (на честь генерал-губернатора Новоросії та Бессарабії, князя Михайла Воронцова). З'єднувала пристань з найбільшим ринком Привоз.

Вулиця Воронцовська (від перехрестя з вул. Соборною) на початку ХХ століття

У 1886 році вона була першою замощена дорогим гранітом від берега Дніпра до головної міської вулиці Суворовської.

У середині XIX століття, після будівництва кам'яної набережної, на початку вулиці з'явилася Набережна площа (Одеська площа) з невеликим ринком. Поруч, уздовж Дніпра і Кошової, розташувалися хлібні та лісові склади. В кінці XIX століття тут була облаштована пристань Каравадіна і Ко, а до початку XX століття — ще кілька приватних пристаней.

У 1924 році вулиця була перейменована на вул. Комунарів. Назву Воронцовська повернуто 2016 року.

У жовтні 2023 року вулицю Воронцовському перейменували на вулицю Ратушну в рамках кампанії деколонізації, що розпочалася після повномасштабного російського вторгнення в Україну[1].

Ново-Миколаївська синагога у Херсоні, поштова листівка початку XX століття

Вулиця відіграє роль важливої транспортної артерії, з'єднуючи місто тролейбусною лінією та іншими видами транспорту з морським і річковим портами.

Перший поверх 9-поверхового будинку (буд. № 6) займає одне з найбільших на півдні Україні обласне бюро подорожей та екскурсій, створене в 1965 році.

В буд. № 11 у 18701894 роках жив археолог і нумізмат П. І. Бурачков, що видав каталог античних монет власної колекції, яка зберігається нині в Державному Історичному музеї (Москва).

В буд. № 16 бував Коста Хетагуров — тут жив нотаріус Тимчинський, з родиною якого опальний поет перебував у дружніх стосунках.

Будинок, розташований на перехресті з вул. Віктора Гошкевича (Семінарською) було збудовано у 1858 році за проектом губернського архітектора Людвига Тоннеса. На той час будинок належав настоятелю Успенського собору проторієрею Максиму Перепеліцину. Наприкінці 2000-х будинок було реконструйовано.

У будівлі синагоги (буд. № 14) в 1960 р. відкрито планетарій, якому у 1965 році присвоєне ім'я російського космонавта Юрія Гагаріна.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Пиворович В. Улицами старого Херсона / Виктор Пиворович, Сергей Дяченко. — Херсон, 2002. — 196 с.: ил.