Рафаель Ороно
Рафаель Ороно  | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Громадянство |  Венесуела |
| Народження | 30 серпня 1958 (66 років) Сукре |
| Вагова категорія | найлегша вага друга найлегша вага |
| Стійка | ортодокс |
| Зріст | 171 |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 18 лютого 1979 |
| Останній бій | 13 серпня 1988 |
| Боїв | 41 |
| Перемог | 32 |
| Перемог нокаутом | 16 |
| Поразок | 7 |
| Нічиїх | 2 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник Венесуела
| |||
| Бокс | |||
| Ігри Центральної Америки і Карибського басейну | |||
| Золото | Медельїн 1978 | до 51 кг | |
Хесус Рафаель Ороно (ісп. Jesus Rafael Orono; 30 серпня 1958) — венесуельський професійний боксер, чемпіон світу за версією WBC (1980—1981, 1982—1983) у другій найлегшій вазі.
На чемпіонаті світу 1978 переміг двох суперників, а у чвертьфіналі програв Ектору Раміресу (Куба).
На Іграх Центральної Америки і Карибського басейну 1978 став чемпіоном.
На профірингу дебютував 1979 року. Провівши десять переможних боїв, 2 лютого 1980 року вийшов на бій за новоутворений титул чемпіона WBC у другій найлегшій вазі проти Лі Син Хун (Південна Корея) і здобув перемогу розділеним рішенням. Провів три успішних захиста титулу.
24 січня 1981 року вийшов на бій проти Кім Чхоль Хо (Південна Корея) і програв нокаутом в дев'ятому раунді. Провівши за 18 місяців дванадцять переможних боїв, 28 листопада 1982 року знов зустрівся в бою з Кім Чхоль Хо і переміг технічним нокаутом в шостому раунді, повернувши звання чемпіона.
Провівши три захиста титулу, 27 листопада 1983 року вийшов на бій проти Паяо Пултарат (Таїланд) і програв розділеним рішенням.
21 липня 1985 року вийшов на бій проти чемпіона WBA у другій найлегшій вазі Хаосай Гелексі (Таїланд) і програв технічним нокаутом в п'ятому раунді. Зазнавши після цього ще чотирьох поразок поспіль, завершив кар'єру.
- Рафаель Ороно(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
