Рафаель Санчес Ферлосіо
Рафаель Санчес Ферлосіо | ||||
---|---|---|---|---|
ісп. Rafael Sánchez Ferlosio ![]() | ||||
![]() | ||||
Народився | 4 грудня 1927[1][2][3] ![]() Рим, Італія[3] ![]() | |||
Помер | 1 квітня 2019[4][2][3] (91 рік) ![]() Мадрид, Іспанія[3] ![]() | |||
Поховання | кладовище Альмуденаd[5] ![]() | |||
Країна | ![]() ![]() | |||
Діяльність | письменник, есеїст, мовознавець, історик ![]() | |||
Сфера роботи | мовознавство[6], politics of Spaind, зовнішня політика США, телебачення, творче та професійне письмоd[6], проза[6], есей[6] і історія[6] ![]() | |||
Alma mater | Мадридський університет[d], Escuela Oficial de Cined і College of San Jose, Villafranca de los Barrosd ![]() | |||
Мова творів | іспанська ![]() | |||
Жанр | нарація[d] і есей ![]() | |||
Magnum opus | El Jaramad ![]() | |||
Батько | Rafael Sánchez Mazasd ![]() | |||
Брати, сестри | Miguel Sánchez-Mazasd і Chicho Sánchez Ferlosiod ![]() | |||
У шлюбі з | Кармен Мартін Гайте ![]() | |||
Діти | Marta Sánchez Martínd ![]() | |||
Нагороди | ||||
| ||||
![]() ![]() | ||||
![]() | ||||
Рафаель Санчес Ферлосіо (ісп. Rafael Sánchez Ferlosio; нар. 4 грудня 1927 — пом. 1 квітня 2019) — іспанський письменник[7]. У 2004 році був відзначений за свою літературну творчість Премією Сервантеса[8] [9]. Був одружений з колегою-письменницею Кармен Мартін Гайте.
Санчес Ферлосіо народився в Римі. Його батько, Рафаель Санчес Масас, був письменником, засновником і лідером Falange. Санчес Ферлосіо отримав премію Надаля за роман «Ель-Харама», реалістичне зображення вечірки вихідного дня. Він сприяв пробудженню іспанської літератури після закінчення громадянської війни, працюючи разом з молодими письменниками, такими як Хуан Гойтісоло та Ана Марія Матуте [10]
Після успіху своєї першої книги він на двадцять років відмовився від літературної діяльності. Він ніколи не називав причину свого мовчання, але багато критиків припускали, що це була форма мовчазної опозиції франкістській державі.
Повернувся до написання есеїв на культурні теми. До художньої літератури повернувся в 1986 році з романом Свідчення Ярфоса (El testimonio de Yarfoz), дія якого відбувається в уявній країні.
Помер у Мадриді у віці 91 року.[11]
- Industrias y andanzas de Alfanhuí (1951)
- El Jarama (1955)
- Las semanas del jardín (1974)
- Mientras no cambien los dioses, nada ha cambiado (1986)
- El testimonio de Yarfoz (1986)
- Vendrán más años malos y nos harán más ciegos (1992)
- Non Olet (2002)
- El Geco (2005)
- Sobre la guerra (2007)
- God & Gun. Apuntes de polemología (2008)
- Guapo y sus isótopos (2009)
- Campo de retamas (2015)
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в г д е Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Muere Rafael Sánchez Ferlosio, maestro singular de las letras españolas, a los 91 años
- ↑ Las últimas horas de Sánchez Ferlosio, solo en el hospital: "Y naufragar me es dulce en este mar" // El Mundo — Madrid: Unidad Editorial, 2019. — 337172 екз. — ISSN 1697-0179; 1576-6969
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Rafael Sánchez Ferlosio. epdlp.com. Процитовано 12 липня 2010.
- ↑ Sánchez Ferlosio, Premio Nacional de las Letras Españolas. ELPAÍS.com. 24 листопада 2009. Процитовано 12 липня 2010.
- ↑ Biografías Premios Cervantes. Portal Local. Архів оригіналу за 28 листопада 2009. Процитовано 12 липня 2010.
- ↑ Biografia de Rafael Sánchez Ferlosio. biografiasyvidas.com. Процитовано 12 липня 2010.
- ↑ Rojo, José Andrés (1 квітня 2019). Muere Rafael Sánchez Ferlosio, maestro singular de las letras españolas, a los 91 años. El País (ісп.). Процитовано 14 квітня 2019.