Перейти до вмісту

Рашомон-ефект

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Рашомон-ефект,[1] також ефект Рашомона,[2] ефект Расьомон,[3] англ. Rashomon effect — це метод оповіді та написання сценарію в кіно, за якого подія отримує суперечливу інтерпретацію чи опис з боку осіб, що беруть у ній участь, таким чином надаючи різні перспективи та точки зору на один і той самий інцидент. Ефект був представлений Акірою Куросавою в фільмі «Рашомон».[1] Термін використовується для опису феномену ненадійності свідчень очевидців.

Ефект

[ред. | ред. код]
Бандит Тадзьомару і дружина самурая — два персонажі, які пропонують різні точки зору на події у фільмі «Рашомон».

Це техніка оповідання, коли режисери використовують різні точки зору на одну й ту саму подію, щоб кинути виклик уявленням про правду в кіно.[4]

Свою назву ефект отримав від фільму «Рашомон» 1950 року японського режисера Акіри Куросави, в якому вбивство описується чотирма суперечливими способами чотирма свідками.[5] Кримінальна драма розповідає історію смерті самурая і зґвалтування його дружини в Японії XIII-го століття, зіставляючи різні свідчення учасників подій через еліпсис.[6] Свою версію історії розповідають розбійник Тадзьомару (з невизначеного середньовічного «лісу демонів»), дружина самурая (Мачіко Кьо), Самурай (через медіума) та селянин-дроворуб, і кожна версія суперечить іншим версіям за низкою пунктів.[7] Події у фільмі розповідаються з точки зору різних персонажів. І відповідно, роль героїв фільму змінюється залежно від точки зору того, хто веде розповідь.[8][9] Одна подія розглядається з різних позицій,[10] і глядачеві пропонується чотири версії одної події, які не співпадають між собою.[11] Кожна з цих розповідей подається як «історія в історії», що підкреслює її очевидний реалізм, але в кінцевому підсумку жодна з них не представляється правдивою. Всі вони, під певним кутом зору, є правдивими, але ця правда є умовною і пояснюється залежно від контексту, передісторії та стану кожної людини. Те, що насправді відбулося, ніколи не буде з'ясовано.[12]

Сюжетний механізм, відомий під назвою «Ефект Рашомона», стосується мистецтва оповіді та ще одного використовуваного прийому — ненадійного оповідача.

Підхід Куросави мав значний кінематографічний та культурний вплив, оскільки цей фільм приніс у кіно та телебачення несподівану та дуже відмінну розповідь від того, що бачили раніше. Більшість кіноглядачів середини 20-го століття не звикли, що їх може ввести в оману кінокамера замість того, щоб розповісти одну достовірну історію.

Елементи підходу Рашомона були помічені і раніше. Наприклад, фільм 1941 року про газетного короля «Громадянин Кейн» (Орсона Уеллса) оповідається через кілька спогадів (флешбеків), кожен з яких має дещо різний фокус, коли п’ятеро близьких людей Кейна розповідають про нього. Також ідея ненадійних оповідачів має довгу літературну історію, яка сягає 1920 року («Кабінет доктора Калігарі»).

Фільм «Рашомон» немов досліджує, як мотив, пам'ять і сприйняття впливають на істину, кидаючи виклик уявленню про те, чи істина може існувати в її пуританській формі без певної частки суб'єктивності,[13] спонукає до роздумів про слабкість людської пам'яті — чи є спогади, сформовані схильностями, упередженнями і фантазіями, настільки спотвореними, що точне переказування неможливе.[7]

Основний ефект — змусити глядачів поставити під сумнів важливість того, як подаються свідчення та інформація. Куросава кидає виклик глядацькому сприйняттю і спонукає до роздумів. Знаменитий японський фільм минулого «Рашомон» частково нагадує ситуацію з пост-правдою.[11]

Ефект Рашомона полягає не лише в конструюванні різних версій світу на основі відмінностей у перспективі; це відбувається, коли такі розбіжності з’являються разом із відсутністю доказів для оцінки будь-якої версії істини, плюс «соціальний тиск для закриття питання».[14]

Багато фільмів і телешоу використовували ефект Рашомона шляхом техніки розповіді, фрагментованій та заснованій на використанні суперечливих аналепсів (флешбеків[15]) від різних оповідачів. Багато фільмів, які використовують більшою чи меншою мірою той самий специфічний наративний прийом, що й «Рашомон», підштовхують глядачів замислитися про природу та концепцію істини, водночас визнаючи їхнє власне хибне сприйняття.[13]

Відеороботи, що використовують Рашомон-ефект

[ред. | ред. код]

Методи написання сценарію в стилі Рашомон були задіяні у сценарії «Зникла дівчина» (Девід Фінчер, 2014).

Цей стиль конфліктної оповіді Рашомона можна знайти в «Скажених псах», одному з найкращих фільмів Квентіна Тарантіно.

Деякі приклади фільмів, у сценарній техніці яких використано ефект Рашомона: «Звичайні підозрювані» (Браян Сінгер, 1995),[7] «Стрічка» (Річард Лінклейтер, 2001),[7] «Герой» (Чжан Їмоу, 2002),[7] «Слон» (Гас Вант Сент, 2003),[4] «Точка огляду» (Піт Трейвіс, 2008),[4] містичний фільм «Ножі наголо» (Раян Джонсон, 2019).[4][16]

Примхи спогадів і те, як вони залежать від власної ідентичності та інтересів, також є темою незавершеного польського фільму 1963 року «Пасажир» (за мотивами радіоп'єси 1959 року), в якому в'язень Аушвіца і охоронець по-різному згадують події в цьому нацистському концтаборі.

Приклади в телесеріалах

[ред. | ред. код]

В комунікації та інших соціальних науках

[ред. | ред. код]

Термін стосується мотивів, механізму та випадків висвітлення обставин і стосується спірних інтерпретацій подій, існування розбіжностей щодо доказів подій («стадія розходження в деталях»[18]), а також суб'єктивності та об'єктивності у людському сприйнятті, пам'яті («Рашомон у нашій пам'яті»[18]) та висвітленні подій.

Історія терміна та його перестановки в кіно, літературі, юриспруденції, психології, соціології та історії є предметом колективної монографії 2015 року під редакцією Блера Девіса, Роберта Андерсона та Яна Воллза під назвою «Ефекти Рашомона» (англ. Rashomon Effects): Куросава, Рашомон та їхня спадщина".[19]

У сучасному академічному контексті Роберт Андерсон, професор комунікації в Університеті Саймона Фрейзера у Ванкувері, визначає цей ефект як «позначення епістемологічної рамки — або способів мислення, знання та запам'ятовування — необхідних для розуміння складних і неоднозначних ситуацій».[20]

Валері Алія назвала той самий ефект «Принципом Рашомона», широко використовуючи цей варіант з кінця 1970-х років, вперше опублікувавши його в есе про політику журналістики в 1982 році. Примітно, що вона розвинула цей термін в есе 1997 року («The Принцип Рашомона: Журналіст як етнограф») і в своїй книзі «Медіа-етика та соціальні зміни» 2004 року.[21][22]

Послуговуючись терміном хронотоп (це те, як конфігурації часу та простору представлені в мові та дискурсі), який був використаний російським літературознавцем Михайлом Бахтіним, який використовував його як центральний елемент у своїй теорії значення в мові та літературі (у літературній теорії та філософії мови), а пізніше поняття було розширене різними авторами, прийом Рашомон описують як літературний прийом розриву лінійного хронотопу, що полягає у тому, що ті самі події описуються з ракурсу декількох персонажів.[23]

Демонстрацію принципу Рашомона в науковому розумінні можна знайти в журнальній статті з етнографії Карла Г. Гайдера 1988 року.[24] Гайдер використовував цей термін для позначення впливу суб'єктивності сприйняття на спогад, завдяки якому спостерігачі події можуть створювати суттєво різні, але однаково вірогідні звіти про неї.

У справі Верховного суду штату Квінсленд «Австралійський інститут прогресу ЛТД проти Виборчої комісії Квінсленду та інших штатів» (№ 2) суддя Епплгарт Джей писав про це:

Ефект Рашомона описує, як сторони описують подію в різний і суперечливий спосіб, що відображає їх суб'єктивну інтерпретацію та корисливу пропаганду, а не об'єктивну правду. Ефект Рашомона проявляється, коли подія є результатом судового розгляду. Не варто дивуватися, коли обидві сторони стверджують, що виграли справу.

— [25]

У соціальних науках «ефект Рашомона» використовується для позначення ситуацій, коли важливість події, мети або цінності, визначеної в абстрактних термінах, не заперечується, але існують різні погляди або оцінки щодо того, чому, як, хто і для чого. Хоча «ефект Рашомона» має важливі епістемологічні наслідки, він також може бути евристичним ресурсом для підходу до аналізу наративів і телеологій, за допомогою яких конструюється, структурується і репрезентується соціальна реальність.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Рашомон-ефект або трагедія запрограмованої людини // Сучасність: література, мистецтво, суспільне життя. Червень 1976 — Ч.6 (186). — Мюнхен: Сучасність. Доступ
  2. ↑ Участь Генерального консула України в Кракові Вячеслава Войнаровського у роботі міжнародного конгресу Open Eyes Economy Summit. krakow.mfa.gov.ua. (22 листопада 2023 року). Лейтмотивом конгресу була повномасштабна російська військова агресія проти України, зокрема цій тематиці були присвячені наступні дискусійні панелі: «Україна в глобальній продовольчій мережі», «війна в Україні та небезпечний ефект Рашомона» і «Геополітичний ЄС в умовах війни в Україні».
  3. ↑ Олександр Рудяченко. Андрій Cова. Не із дешевих пряників | 12.12.2020 | ukrinform.ua
  4. ↑ а б в г (англ.) Рашомон-ефект у короткометражках | 26 серпня 2020 | bbc.co.uk
  5. ↑ Davenport, Christian (2010). Rashomon Effect, Observation, and Data Generation. Media Bias, Perspective, and State Repression: The Black Panther Party. Cambridge, UK: Cambridge University Press. с. 52–73, esp. 55. ISBN 9780521759700.
  6. ↑ Станіслав Мензелевський. Еліпсис в кіно | Мистецький журнал «Кіно-Театр», номер 2005:#5
  7. ↑ а б в г д Nick Bugeja. Everyone is selfish and dishonest: The Rashomon effect and Kurosawa's storytelling legacy | 19 May 2017 | ACMI (музей)
  8. ↑ Іван Канівець. Варіативність у кіно та універсальність кіномови. The Culturology Ideas, 2016, №9 ISSN 2311-9489 (Стор.: 38) PDF
  9. ↑ Анастасія Ваніна. Зґвалтувати мозок. Майндфак-кіно, або Міна уповільненої дії в голові | 22 липня 2018 | dsnews.ua
  10. ↑ Остап Лещук. Театр у синагозі на вугільній | Журнал «Просценіум» N1-3(44-46) / 2016. (Стор.: 102) PDF
  11. ↑ а б Розділ 1. Ольга Брусиловська, Артем Филипенко. Концепт «пост-правди» у політологічних студіях XXI століття | Міжнародні відносини та зовнішня політика в еру «пост-правди». Монографія / О. Брусиловська та інші. — К.: Вадекс, 2018. — 368 с. (Стор.: 24) ISBN 978-966-9725-44-8
  12. ↑ Mary V Rorty et al. The Rashomon effect: organization ethics in health care. | HEC Forum. 2004 Jun. | pubmed.ncbi.nlm.nih.gov
  13. ↑ а б Brittany D. Friesner. The Rashōmon Effect | Indiana University Cinema
  14. ↑ Nikolaidis MG, Margaritelis NV. Same Redox Evidence But Different Physiological "Stories": The Rashomon Effect in Biology. Bioessays. 2018 Sep;40(9):e1800041. doi:10.1002/bies.201800041. Epub 2018 Jul 18.
  15. ↑ Миславський В.Н. Кінословник. Терміни, визначення, жарґонізми. — Харків:, 2007. — 328 с. (Стор.: 248) ISBN 966-8246-59-4
  16. ↑ Ann Hornaday, Michael O'Sullivan. ‘Knives Out’ is like a game of Clue come to life, only even more fun | November 25, 2019 | washingtonpost.com
  17. ↑ Mavis, Paul (April 13, 2007). "Spongebob Squarepants - Friend Or Foe?". DVD Talk. Архів оригіналу за 2 листопада 2013 року.
  18. ↑ а б Оксана Забужко, Юрій Шевельов. Вибране листування на тлі доби: 1992-2002”. — К.: Факт, 2011 — 504 с. ISBN 978-966-3593-65-4 (Стор.:229, 280)
  19. ↑ Davis, Blair; Anderson, Robert; Walls, Jan, ред. (2015). Rashomon Effects: Kurosawa, Rashomon and Their Legacies. Routledge Advances in Film Studies. Abingdon, England: Routledge. ISBN 978-1138827097. Процитовано 28 вересня 2016. See also the citation of individual chapters.
  20. ↑ Anderson, Robert (2016). The Rashomon Effect and Communication. Canadian Journal of Communication. 41 (2): 250—265. doi:10.22230/cjc.2016v41n2a3068. ISSN 0705-3657.
  21. ↑ Alia, Valerie, 1942-, Media ethics and social change, Routledge, 2004, ISBN 0-415-97199-3, OCLC 55736781
  22. ↑ Alia, Valerie, 1942-, Brennan, Brian, 1943- e Hoffmaster, C. Barry., Deadlines and diversity: journalism ethics in a changing world, Fernwood Pub, 1996, ISBN 1-895686-54-7, OCLC 35652339
  23. ↑ Харченко О.В. Літературна журналістика. Англомовний контент. Прийом порушення хронотопу. / The 1st International scientific and practical conference «Problems and Innovations in Science» Part 1 (May 4-5, 2020) Nika Publishing, London, Great Britain. 2020. V.1. 341 p. (Стор.: 151-152) ISBN 978-1-5272-6103-7
  24. ↑ Heider, Karl G. (March 1988). The Rashomon Effect: When Ethnographers Disagree (PDF). American Anthropologist. 90 (1): 73—81. doi:10.1525/aa.1988.90.1.02a00050. Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011.
  25. ↑ The Australian Institute for Progress Ltd v The Electoral Commission of Queensland & Ors (No 2) [2020] QSC 174 (15 June 2020), Supreme Court (Qld, Australia).

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рашомон-ефект&oldid=44677087