Реакторна установка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Реакторна установка
Центральний щит управління РУ
Технічні характеристики
Теплоносійвода, натрій, вуглекислий газ, дифеніл
Паливометалічний уран
діоксид урану
Розробка
Конструктор (керівник)керівник Е. Фермі (США)
керівник Курчатов І. В. (СРСР)
Будівництво та експлуатація
Підприємство виробникПерша реакторна установка типу СР-1 — Чиказький університет Чикаго
МісцезнаходженняЧикаго США
Перший пуск1942 (США), 1946 (СРСР)[1]

Реа́кторна устано́вка (РУ) — комплекс конструкцій, систем і елементів, призначений для перетворення енергії ядерної реакції в теплову, що включає, як правило, реактор з усіма елементами першого контуру, аварійний захист (АЗ) і відповідні керувальні системи, а також системи перевантаження ядерного палива. Межі реакторної установки, а також систем аварійного охолодження встановлюються в проєкті кожного енергоблоку[2]. Межі РУ визначаються Генеральним конструктором РУ, Генеральним проєктувальником і Науковим керівником

Склад реакторної установки

[ред. | ред. код]

У водо-водяних реакторах у реакторну установку входять:

Проєктування, розробка і будівництво

[ред. | ред. код]
Технологічна схема системи реакторної установки з реактором ВВЕР-1000/320.

Генеральним конструктором РУ (Розробником реакторних установок) для реакторів ВВЕР є ДКБ «Гідропрес»[3] (м. Подольськ, Московської області Росія);
Генеральним проєктувальником АС — Київський інститут «Енергопроект»[4] (Київ), СПб «Атоменергопроект» (Москва);
Науковим керівником — Курчатовський інститут[5] (Москва);
Підприємства виробники обладнання:

Як правило на 1 тип реактора виготовляють кілька типів реакторних установок, які і визначають конструкцію блоку АЕС. Блоки АЕС з одним типом РУ дуже схожі. Наприклад для АЕС з реактором ВВЕР-440 розроблено 3 типи блоків з різними РУ:

  • з РУ В-230;
  • з РУ В-213;
  • з РУ В-270.

Для АЕС з реактором ВВЕР-1000 в наш час[коли?] розроблено 6 типів блоків з різними РУ:

  • з РУ В-187;
  • з РУ В-320;
  • з РУ В-338;
  • з РУ В-412;
  • з РУ В-428;
  • з РУ В-446.

У технічній документації пишеться: «ВВЕР-440/В-230», «ВВЕР-1000/В-320», «ВВЕР-1500/В-448» і т. д.

Проєкти реакторних установок

[ред. | ред. код]

На 2010 рік на різних стадіях розробки знаходяться проєкти РУ:

  • РУ В-392[4] з ВВЕР — 1000 МВт;
  • РУ В-448 з ВВЕР — 1500—1600 МВт;
  • РУ В-466Б з ВВЕР — 1000 МВт;
  • РУ В-392М з ВВЕР — 1200 МВт;
  • РУ В-491 з ВВЕР — 1200 МВт;
  • РУ В-488 з ВВЕР — 1300 МВт;
  • РУ В-498 з ВВЕР — 600 МВт;
  • РУ В-407 з ВВЕР — 640 МВт;
  • РУ В-478 з ВВЕР — 300 МВт.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Дивись: Ядерний реактор
  2. Загальні положення безпеки атомних станцій. НП 306.2.141-2008. № 56/14747 Мінюсту.[недоступне посилання з липня 2019]
  3. ДКБ «Гідропрес» [Архівовано 17 червня 2011 у Wayback Machine.] Про підприємство [Архівовано 2 серпня 2015 у Wayback Machine.]
  4. а б Київський інститут «Енергопроект» створив нову реакторну установку В-392.
  5. Офіційний сайт Курчатовського інституту. Архів оригіналу за 6 вересня 2006. Процитовано 18 квітня 2011.
  6. ВАТ «Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе». Архів оригіналу за 9 жовтня 2011. Процитовано 18 квітня 2011.
  7. Подільський машинобудівний завод — ЗіО-Подільськ. Архів оригіналу за 15 жовтня 2011. Процитовано 18 квітня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]