Реакція Лейкарта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Реакція Лейкарта
Названо на честь Рудольф Лейкарт і Отто Валлах
CMNS: Реакція Лейкарта у Вікісховищі

Реакція Лейкарта (англ. Leuckart reaction) —

  • 1. Синтез тіофенолів із солей діазонію дією ксантогенатів з наступним гідролізом; при термічному розкладі проміжних діазаксантогенатів утворюються естери тіофенолів.

ArN2Cl —а→ Ar–N=N–S–C(S)OCR →→ Ar–S–C(S)OR —b→ Ar–SK —c→ Ar–SH

a: KSCSOR, [Cu++]; b: KOH; c: H+

  • 2. Відновне амінування альдегідів або кетонів форміатом амонію, формамідом або їх N-заміщеними (150 °С; HCl), часто із застосуванням каталізаторів (Ni, Co, Fe, Pt, Cu), внаслідок якого одержуються аміни (первинні, вторинні, третинні, залежно від заміщеності аміногрупи реагенту).

R2С=О + 2HCOONH4 → R2СH–NHCHO + NH3 + CO2 + 2H2O R2СH–NHCHO _H2O→ R2СH–NH2 + HCOOH.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0