Реакція Сакагучі
| Реакція Сакагучі | |
| Названо на честь | Shoyo Sakaguchid |
|---|---|
Реа́кція Сакагу́чі — якісна реакція на визначення речовин, що містять гуанідинову групу, зокрема амінокислоту аргініну. Полягає у взаємодії цих сполук із гіпохлоритом або гіпобромітом натрію та α-нафтолом (або 8-гідроксихіноліном) у лужному середовищі з утворенням речовин, що мають червоне забарвлення.
Була запропонована Сакагучі 1925 року для якісного визначення аргініну. Для кількісного аналізу вона не використовувалась, через те, що червоне забарвлення з'являлось дуже повільно, і за цей час гіпохлорит, який використовував Сакагучі, руйнував деякі із гуанідинових груп. У 1929 році Вебер запропонував використовувати гіпоброміт замість гіпохлориту, при цьому забарвлення розвивалось майже миттєво (впродовж 10 с[1]), проте відразу ж починало зникати і його повністю не ставало за 10 хв. Для того, щоб запобігти швидкому вицвітанню кольору, Вебер додавав до реакційної суміші сечовину, яка зв'язує надлишок гіпоброміду. В такому разі забарвлення зберігається впродовж 10 хв, внаслідок чого стає можливим колориметричне (або спектрофотометричне, за поглинанням при 500 нм) вимірювання і визначення кількості аргініну від 0,05 до 0,005 мг[2]. Оскільки забарвлення, що утворюється в реакції Сакагучі дуже чутливе до температури, то всі реагенти перед її проведенням охолоджують до 0 °C, а реакцію проводять на льодяній бані[1].
Деякі речовини, наявні у гідролізатах білків, такі як аміак, гістидин, тирозин і триптофан можуть перешкоджати нормальному проходженню реакції, тому було запропоновано використовувати вищі концентрації α-нафтолу, що дозволяє зменшити взаємодію з іншими амінокислотами. Проте дуже великі концентрації α-нафтолу не можна використовувати, через те, що він дає жовте забарвлення із гіпобромітом, що може перешкоджати колориметричному вимірюванню[3]. У деяких модифікаціях реакції Сакагучі замість α-нафтолу використовують 8-гідроксихінолін[4].
- ↑ а б Jorpes E, Thorén S. (1932). The use of the Sakaguchi reaction for the quantitative determination of arginine. Biochem J. 26: 1504—6. PMID 16744969.
- ↑ Weber C.J. (1930). A Modification of Sakaguchi's Reaction for the Quantitative Determination of Arginine. J. Biol. Chem. 86: 217—222. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 13 вересня 2012.
- ↑ Thomas L.E., Ingalls J.K., Luck J.M. (1939). The determination of arginine in the presence of other amino acids by means of Sakaguchi reaction. J. Biol. Chem. 129: 263—271.
- ↑ Wang H, Liang XH, Zhao RX, Feng LD, Li H (2008). Spectrophotometric Determination of Arginine in Grape Juice Using 8-Hydroquinoline. Agricultural Sciences in China. 7: 1210—1215. doi:10.1016/S1671-2927(08)60166-2.
- Сакагучи Реакция [Архівовано 29 травня 2012 у Wayback Machine.] на сайті ХиМиК — Переглянуто 13 вересня 2012 (рос.)