Перейти до вмісту

Ребане Любов Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ребане Любов Олександрівна
Народилася6 вересня 1929(1929-09-06)
Ленінград, РСФРР, СРСР
Померла13 червня 1991(1991-06-13) (61 рік)
Країна Естонія
Діяльністьфізикиня
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет
Галузьфізика конденсованих середовищ
ЗакладНаціональний інститут хімічної фізики та біофізикиd
Аспіранти, докторантиGirsh Blumbergd
У шлюбі зКарл Ребане
Нагороди
Державна премія СРСР

Любов Олександрівна Ребане (уродж. Шагалова) (06.09.1929, Ленінград — 13.06.1991, Таллінн) — радянський фізик, лауреат Державної премії СРСР (1986). Перша в Естонії жінка — доктор фізико-математичних наук (1973).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчила ЛДУ (1952). Там також у 1961 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук на тему «Взаємний зв'язок концентраційного і температурного гасіння люмінесценції в деяких лужногалогенових кристалофосфорах».

У 1955 році виїхала з чоловіком до Естонії, працювала асистентом у Тартуському університеті.

У 1964—1981 рр. — старший науковий співробітник, зав. сектором спектроскопії кристалів Інституту фізики АН Естонської РСР.

З 1981 р. працювала в ІХБФАН ЕРСР. Одночасно, з 1980 р., — професор Тартуського університету.

Лауреат Державної премії СРСР (1986, у складі колективу) — за цикл робіт «Фотовипалювання стабільних спектральних провалів і селективна спектроскопія складних молекул» (1972—1984).

Померла від раку 13 червня 1991 року.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
Докторська дисертація
  • Прості молекули як центри люмінесценції в кристалах: дисертація … доктора фізико-математичних наук : 01.04.07. — Тарту, 1972. — 356 с. : іл.
Публікації
  • Ребане, Любов Олександрівна. Прості молекули як центри люмінесценції в кристалах. (01.04.07). Тарту, 1973. 30 с. (Ленінгр. держ. ун-т ім. А. А. Жданова).

Сім'я

[ред. | ред. код]

Чоловік — Карл Ребане, президент Академії наук Естонії. Діти — Олександр (Aleksander K. Rebane) та Інна (Inna Rebane), фізики.

Джерела

[ред. | ред. код]