Перейти до вмісту

Тактична група "Реванш"

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Реванш (батальйон))
Батальйон «Реванш»
Шеврон батальйону «Реванш»
Засновано24 лютого 2022 року
Країна Україна
Належність ГУР [1][2]
ТипПіхота
Війни/битвиРосійське вторгнення в Україну (2022)
Вебсайтrevanche.com.ua
Командування
Поточний
командувач		Богдан Ходаковський
Знаки розрізнення
Емблема
Прапор

«Реванш» — добровольчий батальйон створений у Києві та Харкові з перших днів повномасштабної російсько-української війни з активістів та прихильників громадської організації Традиція і Порядок.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

Реваншисти з перших днів повномасштабного вторгнення стали на оборону столиці. Брали участь в захисті українських міст і сіл, посилювали контрнаступ бригад ЗСУ та підрозділів ГУР на російські позиції, аж до повного визволення області. Бійці підрозділу безпосередньо брали участь у боях за село Мощун, Рудницьке, Лук‘янівку.[3] 26 березня 2022 року Реваншисти разом з ЗСУ та добровольчими підрозділами завзято вибили негідників з Лук'янівки та закріпилися на зайнятих позиціях:

Ворог чинив спротив, але не витримав натиску українських сил. Протягом операції загарбник втратив більше двадцяти одиниць важкої техніки. Два танки були захоплені і, відтепер, працюватимуть на нас.[4]

Того ж дня бійцями батальйону в полон було взято ворожого снайпера:

20-ти річний контрактник представився бійцем 2-го полку радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ).

Забагато тиловиків та рхбзшників останнім часом. Втім, ми змогли роздобути й документообіг ворожих командирів. Справжнє місце служби окупанта уточнюється. [5]

Підрозділ брав участь у визволенні села Вільхівка на Харківщині. У бою було знищено близько 70 окупантів, 27 взяли у полон. КШМ та МТЛБ дісталися українським силам як трофеї.[6]

Згодом підрозділ брав участь у боях за південь та схід.

У липні 2024 підрозділ брав участь у битві за Часів Яр. Командир Богдан Ходаковський повідомив, що ворог контролює мікрорайон канал, але сили оборони не дозволяють противнику перейти канал Сіверський Донець—Донбас[7]

Відомі бійці

[ред. | ред. код]

Втрати

[ред. | ред. код]

2022

[ред. | ред. код]
  • 02022-03-2525 березня 2022 — Кириченко Дмитро Володимирович («Кіріч»). 9 листопада 1996, селище Чоповичі. Командир 1-го взводу, 1-шої роти. Загинув під час звільнення від окупантів села Лук'янівка на Київщині[10].
  • 02022-07-022 липня 2022 — Гаврилів Петро («Поло»). 9 липня 2000. Загинув під час виконання бойового чергування.[11]

2023

[ред. | ред. код]
  • 02023-06-077 червня 2023 — Шеремет Руслан Русланович. 29 жовтня 1995, селище Чоповичі. Залишилися бабуся, батьки та юна сестричка[12][13].
  • 02023-07-1414 липня 2023 — Власенко Анатолій («Ток»). 14 червня 2004, м. Добропілля Донецької області. Загинув біля села Підстепне від мінометного обстрілу[14].
  • 02023-07-1414 липня 2023 — Іллюк Роман («Хімік»). 10 липня 2001, с. Малий Олексин. Загинув біля села Підстепне від мінометного обстрілу[15].
  • 02023-07-1414 липня 2023 — Смірнов Олег («Кекс»). 23 березня 2004, м. Вінниця. Загинув біля села Підстепне від мінометного обстрілу[16].
  • 02023-08-066 серпня 2023 — Сенюк Богдан Олегович («Баґдад»). 15 березня 2001, м. Івано-Франківськ. Загинув на лівому березі Дніпра між селами Підстепне та Козачі Лагері на Херсонщині[17].
  • 02023-08-066 серпня 2023 — Воронов Олексій Васильович («Фітнес») 8 березня 2003, м. Балаклія, Харківщина. Загинув на лівому березі Дніпра між селами Підстепне та Козачі Лагері на Херсонщині[18]
  • 02023-08-066 серпня 2023 — Онищенко Владислав («Поет») 11 жовтня 2001, м. Кропивницький. Загинув на лівому березі Дніпра між селами Підстепне та Козачі Лагері на Херсонщині[19]
  • 02023-08-066 серпня 2023 — Сіваш Антон («Чівас») 27 вересня 1998, м. Вінниця. Загинув на лівому березі Дніпра між селами Підстепне та Козачі Лагері на Херсонщині[20]
  • 02023-08-077 серпня 2023 — Єсипенко Євгеній («Джексон»). 28 грудня 1998, с. Комарівка Борзнянської громади. Брав участь у боях за Бучу, Ірпінь, Бахмут та острів Зміїний. Загинув 7 серпня 2023 року під час виконання чергового бойового завдання на Херсонщині[21].

2024

[ред. | ред. код]
  • 02024-09-011 вересня 2024 — Осуховський Данило Олександрович («Купер»). 13 серпня 2003, с. Крюківщина. Загинув на Харківщині[22]
  • 02024-09-2121 вересня 2024 — Шатило Антон («Сміт»). 21 червня 1983. Загинув під час наступальних дій
  • 02024-09-2121 вересня 2024 — Худяков Руслан («Батурин»). 5 листопада 1976. Загинув під час виконання бойового завдання стікши кров'ю затягуючи турнікет побратиму
  • 02024-09-2121 вересня 2024 — Колбасинський Артем («Денсер»). 25 лютого 2000. Загинув під час виконання бойового завдання[23]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.revanshua.com/
  2. ↑ https://vechirniy.kyiv.ua/news/84053/
  3. ↑ а б Сили оборони України зачистили Рудницьке в 60 км на схід від Києва. Мілітарний. 28 березня 2022. Архів оригіналу за 10 листопада 2023. Процитовано 12 грудня 2023.
  4. ↑ Реваншисти разом з ЗСУ та добровольчими підрозділами завзято вибили негідників з Лук'янівки та закріпилися на зайнятих позиціях... Telegram. РЕВАНШ: ТАКТИЧНА ГРУПА. 26 березня 2022. Архів оригіналу за 10 листопада 2023. Процитовано 12 грудня 2023.
  5. ↑ Бійці батальйону «Реванш» взяли у полон ворожого снайпера. Telegram. РЕВАНШ: ТАКТИЧНА ГРУПА. 26 березня 2022. Архів оригіналу за 10 листопада 2023. Процитовано 12 грудня 2023.
  6. ↑ Харківські реваншисти під час наступальної операції по звільненню Вільхівки. Telegram. РЕВАНШ: ТАКТИЧНА ГРУПА. 27 березня 2022. Архів оригіналу за 10 листопада 2023. Процитовано 12 грудня 2023.
  7. ↑ Албул, Сергій (4 липня 2024). Сили оборони відійшли із мікрорайону "Канал" у Часовому Яру, – ОСУВ "Хортиця" (фото). Лівий берег. Архів оригіналу за 7 жовтня 2024. Процитовано 13 лютого 2025.
  8. ↑ Барсукова, Олена (26 червня 2022). "За Україну прийшов час жити та вбивати, а не вмирати": Фагот із ТНМК про війну, службу і музику. Українська правда: Життя. Архів оригіналу за 10 листопада 2023. Процитовано 12 грудня 2023.
  9. ↑ https://wz.lviv.ua/interview/455422-tse-ne-viina-a-realno-henotsyd
  10. ↑ Дмитро Кириченко.
  11. ↑ Карнаух, Наталія (6 липня 2022). На війні загинув 21-річний вихованець ФК "Львів" Петро Гаврилів. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 4 жовтня 2022. Процитовано 13 лютого 2025.
  12. ↑ Розвідник Руслан Шеремет загинув під час спецзавдання.
  13. ↑ Йому назавжди 27: у Чоповичах попрощалися з Героєм Русланом Шереметом. Фото.
  14. ↑ Марчук, Іван (20 липня 2023). На фронті загинув 19-річний рівнянин Анатолій Власенко. Суспільне Рівне. Архів оригіналу за 7 жовтня 2024. Процитовано 13 лютого 2025.
  15. ↑ «Був хіміком від Бога»: у бою за Україну поліг 22-річний випускник Львівської політехніки Роман Іллюк.
  16. ↑ 14 липня роковини загибелі на війні Олега «Кекса» Смірнова, який народився лише у 2004 році.
  17. ↑ Боденчук, Богдан (15 серпня 2023). На війні загинув пластун з Тернополя Богдан Сенюк. Суспільне Тернопіль. Архів оригіналу за 2 грудня 2024. Процитовано 13 лютого 2025.
  18. ↑ Олексій Воронов.
  19. ↑ Залишив навчання в університеті та став на захист України. Згадаймо Владислава Онищенка. Главком. 16 березня 2024. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 13 лютого 2025.
  20. ↑ Антон Сіваш.
  21. ↑ Вархол, Віра (18 серпня 2023). На Чернігівщині попрощалися з чотирма військовослужбовцями. Суспільне Чернігів. Архів оригіналу за 28 січня 2025. Процитовано 13 лютого 2025.
  22. ↑ На Харківщині загинув захисник Данило Осуховський з Вишневої громади.
  23. ↑ На фронті загинув артист балету Артем Колбасинський.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тактична_група_%22Реванш%22&oldid=44669500