Регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини
| Історико-краєзнавчий музей Гуцульщини | |
|---|---|
 | |
| 48°09′20″ пн. ш. 24°49′51″ сх. д. / 48.155555555556° пн. ш. 24.830833333333° сх. д. | |
| Тип | краєзнавчий і історичний |
| Тема | Гуцульщина |
| Країна |  Україна |
| Розташування | смт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область |
| Адреса | 78700 вул. І. Франка, 5, смт Верховина, Верховинський р-н, 78700 |
| Засновано | 18 лютого 1938 |
| Режим роботи | Вихідний: понеділок Години роботи: з 9:00 до 17:00 Обід: з 13:00 до 14:00 |
| Фонд | 1000 |
| Сайт | museum.if.ua/museums/r4/56.html |
  Регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини (Івано-Франківська область) | |
 | |
 Регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини у Вікісховищі | |
Істо́рико-краєзна́вчий музе́й Гуцу́льщини — краєзнавчий музей у смт Верховина Верховинського району Івано-Франківської області[1].
Втілював ідею створення регіонального краєзнавчого музею Гуцульщини в Жаб'є-Ільцях (нині Верховина) війт, депутат Польського сейму, суспільно-політичний діяч, етнограф-фольклорист, самобутній письменник Петро Шекерик-Доників[2].
У лютому 1934 року засновано Комітет будівництва цього музею. За його задумом, музей мав стати базою для наукових досліджень Гуцульщини та Східних Карпат загалом. Земельна ділянка під музей обійшлася в 13 000 злотих. Будівництво розпочалося на початку 1936 року. Фінансово допомагали польські інституції.
Відкриття будинку відбулося 18 лютого 1938 року. В структурі будівлі було вісім кімнат для науковців, кухня, ванна, пральня, двокімнатна метеорологічна вежа, кілька виставкових залів, а також лекційно-театральний зал зі сценою.
Основні напрями музею: поповнення фондів, науково-видавнича та екскурсійно-пошукова діяльність, дослідження і популяризація матеріальних і духовних пам'яток гуцулів.
Музей складався з відділів:
- природничого, що охоплював збірки геологічні та мінералогічні, ботанічні, зоологічні;
- етнографічного, в якому було представлено сільськогосподарські знаряддя, домашній посуд, різьблені скрині, керамічні вироби, образи, мальовані на склі, кахлі, різьбу по дереву, писанки тощо.
У музеї працювала бібліотека, в якій нараховувалось 1000 томів.
Одночасно з регіональним краєзнавчим музеєм будували комплекс для цілорічного обслуговування метеорологічної обсерваторії, турбазу та приміщення для допоміжних служб.
Розробляли й фінансували будівництво Польща, Англія і Франція.
Вчені проводили астрономічні дослідження. Багатий матеріал вони публікували у наукових працях. Архіви після 1939 року не збереглися. Початок Другої світової війни перервав спостереження. Частково їх відновили в 1940 і 1941 роках київські астрономи.
З приходом радянської влади в будинку музею розмістилися прикордонники. Після війни будинок підпалили, а стіни потім розібрали.
Згодом музей відновили. 31 грудня 2004 року урочисто відкрили першу експозицію. 9 лютого 2007 року музей став філіалом обласного краєзнавчого музею. На сьогодні відкрито п'ять виставкових залів. Експозиція знайомить відвідувачів з природою, історією, культурою, побутом і мистецтвом Гуцульщини, а також з діяльністю гуцульських товариств та інших культурологічних організацій.
- ↑ Регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини — Музейне Коло Прикарпаття. www.museum.if.ua. Процитовано 19 серпня 2024.
- ↑ Музей «Гуцульщина» - Рідна країна. Рідна країна - світоглядний портал. 12 серпня 2011. Процитовано 19 серпня 2024.
