Редькін Олександр Архипович
| Редькін Олександр Архипович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 13 вересня 1931 (93 роки) Успенка, Лутугинський район, Луганська область |
| Країна |  СРСР Україна ЛНР |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Харківський художній інститут (1958) |
| Вчителі | Мельгунова Ірина Михайлівна, Кокель Олексій Опанасович і Бондаренко Григорій Антонович |
| Членство | Спілка радянських художників України |
| Нагороди |  |
Олександр Архипович Редькін (нар. 13 вересня 1931, Успенка) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1960 року[1].
Народився 13 вересня 1931 року в селі Успенці (тепер селище міського типу Луганського району Луганської області, Україна). 1952 року закінчив Ворошиловградське художнє училище, де навчася у Л. Тригубова, В. Дядичева, М. Шевченка; 1958 року — Харківський художній інститут (викладачі: Ірина Мільгунова, Олексій Кокель, Григорій Бондаренко).
Жив в Успенці, в будинку на вулиці Річній, № 11 та в Луганську на кварталі Левченка, № 15, квартира № 4[2]. Після проголошення Луганської народної республіки залишився жити на її території, став членом Спілки художників ЛНР, професором Луганської державної академії культури і мистецтв[3].
Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:
- станкова скульптура
- «Портрет прокатника В. Лунгу» (1959, гіпс; у співавторстві з Петром Кізієвим);
- «Портрет Петра Кізієва» (1960, гіпс тонований)[4];
- «Маленький Тарас» (1963);
- «Бригада формувальників О. Великоцького» (1970, бронза);
- «Щит Батьківщини» (1965—1971, кований алюміній).
- монументальна скульптура
- меморіальний ансамбль на могилі молодогвардійців у Сорокиному (1963—1965, у співавторстві з Петром Кізієвим, Георгієм Головченком та Анатолієм Самусем);
- обеліск на честь 20-річчя перемоги у німецько-радянській війні у Луганську (1965, граніт, нержавіюча сталь, алюміній; у співавторстві з Петром Кізієвим та Анатолієм Самусем, апхітектор Георгій Головченко);
- меморіальна композиція на могилі загиблих воїнів у німецько-радянській війні в Брянці (1965—1966, у співавторстві з Петром Кізієвим та Анатолієм Самусем);
- пам'ятник засновнику Луганська Карлу Гаскойну (1995);
- пам'ятник першому міському голові Луганська Миколі Холодиліну (1996);
- обеліск «Перемога» (2000);
- погруддя першого голови ЛНР Валерія Болотова[3];
- меморіальна дошка Народному артисту ЛНР Юрію Дерському[3].
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1960 року.
- Лауреат Луганської обласної премії імені «Молодої гвардії» за 1967 рік[1];
- Заслужений художник України з 2009 року[5];
- Народний художник ЛНР[3].
- ↑ а б Картинна галерея «У театра».(рос.)
- ↑ Редькін Олександр Архипович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 125.
- ↑ а б в г 13 сентября 2021 года отмечает 90-летие Редькин Александр Архипович / Министерство внутренних дел Луганской народной республики.(рос.)
- ↑ Кизиев, Петр Иванович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 4, книга 2. Гуманитарное агентство академический проект Санкт-Петербург. 1995, сторінка 424 (рос.)
- ↑ Указ Президента України від 7 жовтня 2009 року № 810/2009 «Про відзначення державними нагородами України діячів образотворчого мистецтва» Указ Президента України від року № «»
- Редькін Олександр Архипович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 387—388.;
- Редькін Олександр Архипович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.
- Народились 13 вересня
- Народились 1931
- Уродженці Лутугинського району
- Випускники Харківського художнього інституту
- Члени Національної спілки художників України
- Заслужені художники України
- Уродженці Луганського району
- Випускники Луганського художнього училища
- Українські скульптори
- Радянські скульптори
- Українські скульптори-монументалісти
- Радянські скульптори-монументалісти
- Скульптори Луганська