Реймерс Едгар Вільгельмович
| Реймерс Едгар Вільгельмович | |
|---|---|
| Reimers Edgars Wilhelm | |
| Народився | 1 листопада 1868 Рига |
| Помер | після 1922 Москва (?) |
| Підданство | Російська імперія |
| Національність | латиш |
| Військове звання | прапорщик |
| Нагороди | Орден Св. Анни 4 ступеня з написом "За хоробрість" Орден Св. Станіслава 3 ступеня з мечами і бантом |
Едгар Вільгельмович Реймерс (1 листопада 1868, Рига — після 1922, Москва(?)) — офіцер, лютеранин, походив з дворян Курляндскої губернії, син статського радника, старшого викладача Ризького міського реального училища.
Ризьке міське реальне училище (1886).[1]
- з 13.03.1893 - вільнонайманий рядового чину, канонір 5-ї батареї 33-ї артилерійської бригади.
- з 18.11.1893 - бомбардир
- з 20.03.1894 - молодший фейєрверкер.
13.09.1894 зарахований на надстрокову службу на 1 рік. Здав іспит на звання прапорщика запасу польової артилерії. Продовжив надстрокову службу з 13.09.1895 по 13.09.1898. Звільнений в запас 13.09.1898.
З 4.02.1899 переведений в прапорщики запасу польової пішої артилерії Киівського повіту в зв'язку з чим з 10.05 по 20.06.1900 віідбув навчальний збір на Київському полігоні.
Призваний з запасу по мобілізації війск 10-го армійського корпусу в 9-у артилерійську бригаду (24.04.1904), зачислений в 4-у батарею (01.05.1904). В складі бригади перейшов кордон до Маньчжурії (13.06.1904). Участник російсько-японської війни в складі бригади.
01.10.1904 - поранений в боях за Сапеху, 24.10.1904 - евакуйований в Полтаву для лікування.
29.11.1905 звільнений в запас в розташування штабу Київського військового округу. Із запасу звільнений у відставку із зарахуванням в артилерійське ополчення по Полтавській губернії.
Призваний з ополчення по мобілізації за новим місцем проживання у Благовіщенську 16.06.1915.
З 18.06.1915 зарахований молодшим офіцером у новосформовану 1-у батарею легкої артилерії 8-го Ополченського корпусу як завідуючий господарством. На цій посаді перебував до 20.08.1916. Пізніше відповідав за солдатську лавку.
З 21.03 по 19.05.1917 був тимчасово командувачем батареї, а пізніше (з 21.05.1917) - першим старшим офіцером батареї.
Доля після листопада 1922 року невідома.[1]
- З 17.12.1904 - виконував обов'язки учителя німецької мови в Полтавському Олександрівському реальному училищі і наймав квартиру у Нових Будовах, будинок Кормича. Перед одруженням найняв квартиру на Новосадовій вулиці у будинку Кибильчика.[2]
- З 01.08.1907 - проживав з дружиною в квартирі при Дворянському пансіоні-приюті і працював учителем німецької мови ще й у Полтавській Другій гімназії (зараз - старий корпус педагогічного університету). Мав платню в реальному училищі 825 рублів та 640 рублів з квартирою у гімназії.[3]
- З 01.08.1908 перейшов повністю працювати в Другу гімназію за казенну квартиру та платню 1400 рублів, а з 1910 - виконував також обов'язки помічника класного наставника.[4]
- З 01.06.1911 і по 15.06.1915 - викладав німецьку мову в Благовіщенській чоловічій гімназії і жив з дружиною у Благовіщенську за адресою вул. Амурська №92.[5]
- орден Св. Анни 4-й ст., за участь в боях с японцями під Ляояном 12–25.08.1904 (наказ Главкома №78367 от 05.11.1904; затверджено Височайшим повелінням 22.01.1906).
- орден Св. Станіслава 3-го ст. з мечами і бантом, за участь в боях с японцями на річці Шахе 25.09–01.10.1904 (наказ Главкома №1142 від 25.06.1905; затверджено Височайшим повелінням 23.02.1906).[6]
- Дружина: Реймерс (Дзюба) Анастасія Андріївна, уродженка Полтавської губернії, православного віросповідання; шлюб зареєстрований 19.08.1907 (в Архістратиго-Михайлівській церкві, с. Івонченці Полтавського повіту - запис в метричній книзі №85 від 20.08.1907)[6]
- Брат: Реймерс Отто Вільгельмович (28.09.1872, Рига –13.04.1942, Лодзь, Польща)
- Брат: Реймерс Олександр Вільгельмович (12.08.1858 – після 1922, Москва)[7]
- ↑ а б Послужной список прапорщика запаса 1-й легкой батареи 8-го ополченского корпуса Эдгара Вильгельмовича Реймерса.
- ↑ Адрес-календарь Полтавской губернии (томи за 1904 -1910).
- ↑ Памятная книжка Киевского Учебного округа. Часть V. Полтавская губерния (1908, 1909, 1911, гг).
- ↑ Памятная книжка Киевского учебного округа на 1908 год.
- ↑ Абеленцев В.Н., Гаршин А.А. Благовещенцы. 1856–1920-е. Именной биографический список.
- ↑ а б Список (по старшинству в чинах) генералам, штаб и обер-офицерам и классным чиновникам 1-й легкой батареи 8-го ополченского корпуса.
- ↑ Офицеры РИА. Категория:Участники русско-японской войны.