Перейти до вмісту

Реймонд Міндлін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Міндлін.
Реймонд Міндлін
англ. Raymond David Mindlin Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився17 вересня 1906(1906-09-17)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер22 листопада 1987(1987-11-22)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих (81 рік)
Гановер, Ґрафтон, Нью-Гемпшир, США
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьінженер, викладач університету
Alma materКолумбійська школа інженерії та прикладних наукd Редагувати інформацію у Вікіданих
Колумбійський університет[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКолумбійський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникHarald Malcolm Westergaardd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиДаніель Друкер Редагувати інформацію у Вікіданих
Lawrence Goodmand[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Thomas R. Kaned[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Jacques (Jack) Wayne Duffyd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Peter C. Y. Watsond[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
John Riced[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна академія наук США Редагувати інформацію у Вікіданих
Американська академія мистецтв і наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Національна інженерна академія США Редагувати інформацію у Вікіданих
Американське фізичне товариство[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Реймонд Девід Міндлін (англ. Raymond David Mindlin; 17 вересня 1906 — 22 листопада 1987) — американський науковець-механік, професор прикладних наук Колумбійського університету, лауреат президентської медалі «За заслуги» 1946 року та багатьох інших нагород і відзнак[5]. Він відомий як механік, який зробив визначний внесок у багато галузей прикладної механіки, прикладної фізики та інженерних наук.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1924 році вступив до Колумбійського університету, де у 1928 здобув ступінь бакалавра[6] у 1931 році. І у 1932 році був нагороджений медаллю Ілліга (англ. Illig Megal) «за компетентність у науці». Під час навчання в аспірантурі взяв участь у серії літніх курсів, організованих С. Тимошенком у 1933—1935 роках і без сумніву досвід, набутий ним в Мічиганському університеті утвердив зроблений вибір справою цілого його життя..

У своїй докторській дисертації Міндлін поставив перед собою фундаментальну проблему з теорії пружності: визначення напружень в пружному напівпросторі за прикладеного точкового навантаження[7]. Отриманий результат, що тепер називають «розв'язком Міндліна», став узагальненням двох класичних рішень XIX століття Кельвіна і Буссінеска. Результати дослідження стали основою для аналітичних залежностей, що широко використовуються в геотехнічній інженерії. Стаття з результатами роботи була опублікована в журналі «Physics» (тепер — «Journal of Applied Physics») у 1936 році, у році, коли Міндлін отримав ступінь доктора філософії.

У 1936—1938 роках працював асистентом, потім у 1938—1940 роках викладачем з цивільного будівництва, з 1940 року отримав підвищення до доцента (англ. assistant professor) Колумбійського університету.

У 1942 році був долучений до Лабораторії прикладної фізики[en] у Сілвер-Спринг (штат Меріленд), де займався розробленням військово-морських боєприпасів (учасник створення неконтактного підривника[en] — одного з найвагоміших наукових досягнень у військовій галузі). За ці роботи був нагороджений Президентською медаллю «За заслуги».

Він повернувся до Колумбійського університету в 1945 році, обійняв посаду доцента, через два роки отримав звання професора. У 1967 році його було призначено на посаду професора прикладних наук. У відставці з 1975 року. Згодом кафедрою цивільного будівництва та інженерної механіки було засновано Лекцію Міндліна на честь вшанування його піонерського внеску в галузі прикладної механіки[8].

Помер Реймонд Міндлін 22 листопада 1987 в Гановері (штат Нью-Гемпшир)[9] у віці 81 року.

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в г д е ж Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. ↑ NNDB — 2002.
  5. ↑ IEEE UFFC "In Memoriam: Raymond D. Mindlin [Архівовано 2021-06-20 у Wayback Machine.], " at ieee-uffc.org, 2014. Accessed 2017-07-19.
  6. ↑ Columbia College (Columbia University). Office of Alumni Affairs and Development; Columbia College (Columbia University) (1988). Columbia College today. Columbia University Libraries. New York, N.Y. : Columbia College, Office of Alumni Affairs and Development.
  7. ↑ Mindlin R.D. Compliance of elastic bodies in contact // Trans. ASME, J. Appl. Mech. — 1949. — Vol. 16, No3. — P 259-268.
  8. ↑ The Raymond D. Mindlin Lecture (PDF). Процитовано 20 грудня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. ↑ Raymond D. Mindlin, Engineering Professor. The New York Times (амер.). 24 листопада 1987. ISSN 0362-4331. Процитовано 20 грудня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Реймонд_Міндлін&oldid=42608369