Рейчел Гріффітс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рейчел Гріффітс
Рейчел Гріффітс, квітень 2012 року
Рейчел Гріффітс, квітень 2012 року
Рейчел Гріффітс, квітень 2012 року
Ім'я при народженні Рейчел Енн Гріффітс
Rachel Anne Griffiths
Народилася 18 грудня 1968 (55 років)(19681218)
Мельбурн, Вікторія, Австралія
Громадянство Австралія Австралія
Діяльність акторка, кіноакторка, кінорежисерка, режисерка
Роки діяльності 1992 — сьогоднішній день
Чоловік Ендрю Тейлор
(2002-)
Діти 3
Провідні ролі Бренда Ченовіт у телесеріалі «Клієнт завжди мертвий»
IMDb ID 0341737
Нагороди та премії
«Золотий глобус» у категорії «Найкраща жіноча роль другого плану у телесеріалі», 2002 рік, телесеріал «Клієнт завжди мертвий»
CMNS: Рейчел Гріффітс у Вікісховищі

Рейчел Енн Гріффітс (англ. Rachel Anne Griffiths; нар. 18 грудня, 1968 року, Мельбурн, Вікторія, Австралія) — австралійська актриса та режисерка. Має Орден Австралії (АМ, 2020).[3] Свою акторську кар'єру розбудовувала як в австралійській кіноіндустрії, так і в американській. Знімається переважно у ролях другого плану. Здобула відомість завдяки зйомкам у фільмах «Весілля М'юріел» (1994), «Весілля мого найкращого друга» (1997), Гіларі і Джекі (1998), «Кокаїн» (2001), а також телесеріалам «Клієнт завжди мертвий» (2001—2005) та «Брати і сестри» (2006—2011).

За свою дебютну другорядну роль у комедійному фільмі «Весілля М'юріел» 1994 року, Гріффітс отримала премію «AACTA» в категорії «Найкраща акторка в ролі другого плану». У 1999 році Рейчел стала номінанткою на премію «Оскар» в категорії «Найкраща жіночу роль другого плану» за роль Гіларі Дю Пре у фільмі «Гіларі і Джекі».[4] З 2001 по 2005 рік Рейчел Гріффітс грала роль Бренди Ченовіт у телесеріалі «Клієнт завжди мертвий», за яку у 2002 році отримала премію «Золотий глобус» у категорії «Найкраща жіноча роль другого плану у телесеріалі». Впродовж 2006—2011 років була частиною акторського складу телесеріала «Брати і сестри», за свою роль була двічі номінована на премію «Золотий глобус» у категорії «Найкраща жіноча роль другого плану у телесеріалі» у 2008 та 2009 році, а також на прайм-тайм премію «Еммі» у категорії «Найкраща акторка другого плану у драматичному телесеріалі» за 2007 та 2008 рік.

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки життя[ред. | ред. код]

Рейчел Гріффітс народилась 18 грудня 1968 року та провела своє раннє дитинство на південно-східному узбережжі Австралії у місті Голд-Кост. Її батьками були Анна та Едвард Гріффітс.[5] Також у Рейчел було два старших брата Бен і Семюель.[6] Мати Рейчел разом з дітьми переїхали до Мельбурна, на той час Рейчел була у п'ятирічному віці.

З дитинства Гріффітс виховувалась у католицькій вірі.[7] Навчалась у приватній денній католицькій школі для дівчат «Морська Зірка» (Star of the Sea College) в передмісті Мельбурна — Брайтон.[8] Ще в дитинстві вперше відчула потяг до акторської справи та прагнення стати актрисою після перегляду американського мінісеріалу «Коріння» (Roots).[9] Після школи продовжила навчання в Коледжі Вікторії (Victoria College, Melbourne) де здобула початкове академічне звання Бакалавр освіти по дисциплінам драма і танці.[10] Після цього сподівалась завершити вищу освіту та отримати ступінь магістра в Національному Інституті Драматичного Мистецтва (National Institute of Dramatic Art), але їй відмовили у вступі, тому Рейчел приєдналась до гастролюючої театральної трупи Woolly Jumpers з міста Джилонг,[11] у складі якої отримала свій перший акторський досвід. У 1991 році вже виступала на мистецькому фестивалі Мельбурна (Melbourne Fringe Festival) зі своїм власним сольним шоу Barbie Gets Hip.[12]

Кар'єра[ред. | ред. код]

1993–2000: Початок кар'єри та визнання критиків[ред. | ред. код]

Гріффітс розпочала свою акторську кінокар'єру у 1993 році знявшись в австралійському телесеріалі «Секрети».[13] Незабаром у 1994 році дебютувала на великому екрані в комедійному фільмі «Весілля М'юріел»,[14] де Рейчел отримала другорядну роль подружки головної героїні, яку грала Тоні Коллетт. Їхня співпраця та взаємодія на знімальному майданчику принесла обом визнання глядачів та прихильність критиків. За роботу над цим фільмом вони отримали премії «ААСТА» та премії «Кінокритики Австралії».[15] Коллетт в категорії «Найкраща акторка», а Гріффітс — «Найкраща акторка другого плану». У 1997 році приєдналась до акторського складу британського фільма «Джуд», головні ролі в якому виконали Кейт Вінслет і Крістофер Екклстон. І вже наступного року здійснила свій акторський дебют в американській кіноіндустрії знявшись у другорядній ролі в фільмі «Весілля мого найкращого друга». У цій стрічці Рейчел мала змогу співпрацювати з Джулією Робертс, Дермотом Малруні та Кемерон Діас, які виконали головні ролі, та повернутись до співпраці з режисером Пі Джей Гоґаном, який був вже знайомий Гріффітс по роботі у фільмі «Весілля М'юріел». Вже у 1998 році отримала номінацію на «Оскар» у категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» за свою роботу у британському біографічному фільмі «Гіларі і Джекі» режисера Ананда Такера, де вона зіграла Гіларі Дю Пре — сестру відомої англійської віолончелістки Жаклін дю Пре.[12] Після цього знялась у головній ролі в австралійській комедії «Я, знову я і я» (Me Myself I) 1999 року.[12]

2001–2011: Період роботи в США[ред. | ред. код]

У 2001 році Гріфітс знімається в комедійному британському фільмі «Англійський цирюльник» (Blow Dry),[16] її партнерами по зйомкам стали Наташа Річардсон, Алан Рікман, Джош Гартнетт, Білл Наї. Також у 2001 Рейчел доєдналась до акторського ансамблю фільма «Кокаїн» з Джонні Деппом і Пенелопою Крус у головних ролях. В цьому ж році вона починає зніматись в одній з головних ролей драматичного телесеріалу канала HBO «Клієнт завжди мертвий». Виконання ролі Бренди Ченовіт за 5 сезонів шоу принесла Рейчел премію «Золотий глобус» у категорії «Найкраща жіноча роль другого плану у серіалі» у 2002 році,[17] премію «Гільдії кіноакторів» у категорії «Найкращий акторський склад у драматичному серіалі» у 2003 та 2004 роках,[18][19] а також премію «ААСТА» в категорії «Найкраща міжнародна акторка» у 2006 році. Гріффітс була задіяна чи не в кожній серії проєкту, простивши лише 4 епізода в третьому сезоні через свою першу вагітність.[20] Її друга вагітність припала на фінальний сезон і була задіяна в серіалі. В період зйомок «Клієнт завжди мертвий», Рейчел час від часу з'являється в різноманітних фільмах: «Новачок» (The Rookie, 2002), «Банда Келі» (2003),[21] «Крок уперед» (2006) та інших.

У 2006 році Гріфіттс починає зніматись у телесеріалі «Брати і Сестри», виконуючи одну з головних ролей. За цю роль Рейчел отримала дві номінації на премію «Еммі» у категорії «Найкраща акторка другого плану в драматичному телесеріалі» у 2007 та 2008 роках.[22] А також 2 номінації на премію «Золотий Глобус» у категорії «Найкраща жіноча роль другого плану серіалу» у 2008 та 2009 році.[17] Серіал налічував 5 сезонів і транслювався до 2011 року. Рейчел була задіяна у зйомках від початку до самого кінця.

2012–2020: Повернення до Австралії[ред. | ред. код]

У 2012 році Рейчел Гріффітс повертається на батьківщину в Австралію. Після закінчення зйомок у телесеріалі «Брати і сестри» (2006-2011), в одному з інтерв'ю вона висловлює бажання менше працювати і більше проводити час зі своїми дітьми, тому що за останні роки впродовж роботи над «Клієнт завжди мертвий» та «Брати і сестри» гарувала по «80 годин на тиждень».[23]

У 2015 році Гріффітс дебютує на телебаченні у якості режисерки. Вона знімає три епізода другого сезона австралійської підліткової драми «Загублені».[24][25]

У 2016 році доєднується до творчого колективу американського мінісеріалу «Коли ми повстанемо», докудрами про права ЛГБТ-спільноти, де зіграла роль медсестри під час епідемії ВІЛ/СНІДу в США у 1970-1980 роках.[26] Того ж року грає невеличку другорядну роль у воєнній драмі Мела Гібсона «З міркувань совісті»,[27] за яку була номінована на премію «AACTA» в категорії «Найкраща акторка в ролі другого плану».[28]

У 2020 році виконує одну з головних ролей в телесеріалі від Amazon Prime Video «Здичавілі» (The Wilds).

Особисте життя[ред. | ред. код]

Рейчел Гріффітс вийшла заміж за австралійського художника Ендрю Тейлора 31 грудня 2002 року. Церемонія відбулась в Мельбурні в капелі католицької школи (Star of the Sea College) в якій навчалась Рейчел.[11][29] У 2003 році у подружжя народився син, Бенжо. Згодом у 2005 році народилась донька Аделейд. Третю дитину, доньку Клем, Гріффітс народила у Лос-Анджелесі в 2009 році.[30] Під час третіх пологів Рейчел ледь не померла від розриву матки.[31] Операції тривали три дні, після чого Рейчел відновилась і одужала.[32]

У 2002 році, Гріффітс заявила що вона атеїстка.[33] Проте у 2015 році в одному з інтерв'ю повідомила, що вона знов доєдналась до католицизму, до віри у якій вона виховувалась в дитинстві.[34]

У 2012 році Рейчел Гріффітс повертається на батьківщину в Австралію,[23] після 10 років плідної праці в США і закінчення зйомок у телесеріалах «Клієнт завжди мертвий» (2001-2005) та «Брати і сестри» (2006-2011).

У 2017 році Рейчел виступила з підтримкою запровадження одностатевих шлюбів в Австралії.[7]

В січні 2020 року на День Австралії була нагороджена національним орденом (АМ).[3]

Вважає себе феміністкою.[9] Підтримує діяльність та є прибічницею харитативної організації «Оксфам» в Австралії.[12]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1993—1994 с Секрети Secrets (Australian TV series) Сара Фостер
1994 ф Весілля М'юріел Muriel's Wedding Ронда Епінсталл
1994 с Джемоін Jimeoin різноманітні ролі
1995 с Поліцейский порятунок Police Rescue Шеллі
1996 ф Так чинять усі Così Люсі
1996 ф Джуд Jude Арабелла
1996 ф Мати та тримати To Have & To Hold Кейт
1996 ф Діти революції Children of the Revolution Анна
1997 ф Вітаємо у Вуп Вупі Welcome to Woop Woop Сильвія
1997 ф Мій син фанатик My Son the Fanatic Беттіна/Сандра
1997 ф Весілля мого найкращого друга My Best Friend's Wedding Саманта Ньюхауз
1998 ф Серед велетнів Among Giants Геррі
1998 ф Гіларі і Джекі Hilary and Jackie Гіларі Дю Пре
1998 ф Емі Amy Таня Раммус
1998 ф Розлучений Джек Divorcing Jack Лі Купер
1999 ф Я, знову я і я Me Myself I Памела Друрі
2001 ф Та сама Ені-Мері Very Annie Mary Ені-Мері П'ю
2001 ф Кокаїн Blow Ермін Джанг
2001 ф Англійський цирульник Blow Dry Сандра
2001—2005 с Клієнт завжди мертвий Six Feet Under Бренда Ченовіт
2002 ф Родинне пограбування The Hard Word Керол
2002 ф Новачок The Rookie Лоррі Морріс
2003 ф Банда Келлі Ned Kelly С'юзен Скотт
2004 ф Проста пісня Plainsong Меггі Джонас
2004 с Кет та Кім Kath & Kim у ролі самої себе
2005 ф Ангел Родрігес Angel Rodriguez Ніколь
2006 ф Крок уперед Step Up директорка Гордон
2006—2011 с Брати і сестри Brothers and Sisters Сара Волкер
2008 с Місяць каманчі Comanche Moon Інез Скалл
2009 ф Прекрасна Кейт Beautiful Kate Саллі
2010 с Адвокатка Rake Едді Ленгхорн
2011 ф Палаючий чоловік Burning Man Міріам
2012 ф Підпілля: Історія Джуліана Ассанжа Underground: The Julian Assange Story Крістіна Ассанж
2013 ф Патрік Patrick Метрон Кессіді
2013 ф Порятунок містера Бенкса Saving Mr. Banks Геллен Морхед
2013 с Паперові гіганти: Війни журналів Paper Giants: Magazine Wars Далсі Болінг
2013 с Табір Camp Маккензі Гренжер
2014 с Питання та Відповіді Q&A у ролі самої себе
2014 с Домогосподарники House Husbands Белль
2016 ф Ссавець Mammal Маргарет
2016 ф З міркувань совісті Hacksaw Ridge Берта Дос
2016 ф Дитя Озіріса: Перша частина наукової фантастики The Osiris Child: Science Fiction Volume One генеральша Лінекс
2016 с Бабині літа Indian Summers Серена
2016 с Баракуда Barracuda Саманта Тейлор
2017 ф Не кажи нічого Don't Tell Джой Коноллі
2017 с Коли ми повстанемо When We Rise Даян Джонс
2018 с Вельми везуча Dead Lucky Грейс Гіббс
2019 с Суцільний контроль Total Control Рейчел Андерсон
2020 с Здичавілі The Wilds Гретчен Клейн
2021 с Посмак Aftertaste Марго
2022 ф Дочка короля The King's Daughter абати́са
2023 ф Будь-хто, крім тебе Anyone But You

Номінації та нагороди[ред. | ред. код]

Премія «Оскар»[ред. | ред. код]

Рік Церемонія Робота Категорія Результат Ref.
1999 71-ша «Гіларі і Джекі» Найкраща жіноча роль другого плану Номінація [4]

Премія «Золотий Глобус»[ред. | ред. код]

Рік Церемонія Робота Категорія Результат Ref.
2002 59-та «Клієнт завжди мертвий» Найкраща жіноча роль другого плану серіалу, мінісеріалу або телефільму Перемога [17]
2003 60-та «Клієнт завжди мертвий» Найкраща жіноча роль у телесеріалі — драма Номінація [17]
2008 65-та «Брати і Сестри» Найкраща жіноча роль другого плану серіалу, мінісеріалу або телефільму Номінація [17]
2009 66-та «Брати і Сестри» Найкраща жіноча роль другого плану серіалу, мінісеріалу або телефільму Номінація [17]

Прайм-тайм премія «Еммі»[ред. | ред. код]

Рік Церемонія Робота Категорія Результат Ref.
2002 54-та «Клієнт завжди мертвий» Найкраща жіноча роль у драматичному телесеріалі Номінація [35]
2003 55-та «Клієнт завжди мертвий» Найкраща жіноча роль другого плану у драматичному телесеріалі Номінація [35]
2007 59-та «Брати і Сестри» Найкраща жіноча роль другого плану у драматичному телесеріалі Номінація [35]
2008 60-та «Брати і Сестри» Найкраща жіноча роль другого плану у драматичному телесеріалі Номінація [35]

Премія Гільдії кіноакторів[ред. | ред. код]

Рік Церемонія Робота Категорія Результат Ref.
1999 5-та «Гіларі і Джекі» Найкраща жіноча роль другого плану Номінація [36]
2002 8-ма «Клієнт завжди мертвий» Найкращий акторський склад у драматичному телесеріалі Номінація [37]
2003 9-та «Клієнт завжди мертвий» Найкращий акторський склад у драматичному телесеріалі Перемога [18]
2004 10-та «Клієнт завжди мертвий» Найкращий акторський склад у драматичному телесеріалі Перемога [19]
2005 11-та «Клієнт завжди мертвий» Найкращий акторський склад у драматичному телесеріалі Номінація [38]
2006 12-та «Клієнт завжди мертвий» Найкращий акторський склад у драматичному телесеріалі Номінація [39]

Премія «AFI» (сучасна ААСТА)[ред. | ред. код]

Рік Церемонія Робота Категорія Результат Ref.
1994 36-та «Весілля М'юріел» Найкраща акторка в ролі другого плану Перемога [40]
1998 40-ва «Емі» Найкраща акторка в головній ролі Номінація [41]
2000 42-га «Я, знову я і я» Найкраща акторка в головній ролі Номінація [42]
2002 44-та «Родинне пограбування» Найкраща акторка в головній ролі Номінація [43]
2006 48-ма «Клієнт завжди мертвий» Найкраща міжнародна акторка Перемога [44]
2007 49-та «Брати і Сестри» Найкраща міжнародна акторка Номінація [45]
2008 50-та «Брати і Сестри» Найкраща міжнародна акторка Номінація [46]
2009 51-ша «Прекрасна Кейт» Найкраща акторка в ролі другого плану Перемога [47]

Премія «ААСТА»[ред. | ред. код]

Рік Церемонія Робота Категорія Результат Ref.
2016 6-та «З міркувань совісті» Найкраща акторка в ролі другого плану Номінація [48]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #141680644 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Taylor Thompson-Fuller. Australian honours roll for the Arts.
  4. ↑ а б The 71st Academy Awards. Academy Awards. Процитовано 8 липня 2022.
  5. ↑ Rachel Griffiths Biography (1968–). Filmreference.com. Процитовано 19 квітня 2018.
  6. ↑ Lee, Linda (2 квітня 2000). A NIGHT OUT WITH: Rachel Griffiths; Aussies in Town. The New York Times. Процитовано 18 квітня 2018.
  7. ↑ а б Anderson, Stephanie Marie (3 березня 2017). Rachel Griffiths on Tony Abbott, marriage equality, and 'When We Rise'. SBS. Процитовано 18 квітня 2018.
  8. ↑ Clohesy, Bernadette (15 грудня 2012). Two of us: Kate Kennedy and Rachel Griffiths. The Sydney Morning Herald. Процитовано 18 квітня 2018.
  9. ↑ а б Spring, Alexandra (28 лютого 2017). Rachel Griffiths: 'I think I have been a very poor and bad feminist'. The Guardian. Процитовано 20 квітня 2018.
  10. ↑ Walden, Celia (20 березня 2016). Rachel Griffiths: 'I've never been beautiful enough not to be taken seriously'. The Telegraph. London. Процитовано 19 квітня 2018.
  11. ↑ а б Rachel Griffiths Biography. TV Guide. Процитовано 18 квітня 2018.
  12. ↑ а б в г Ojumu, Akin (2 липня 2000). Rachel Griffiths. The Guardian. London. Процитовано 20 квітня 2018.
  13. ↑ Rachel Griffiths Biography. Metacritic. Процитовано 19 квітня 2018.
  14. ↑ King, Susan (18 березня 2020). 'Muriel's Wedding' Turns 25: Why the Flawed Heroine Was Ahead of Her Time. Variety (англ.). Процитовано 6 жовтня 2020.
  15. ↑ "Film Critics Circle of Australia Awards 1995". IMDB. Процитовано 03 липня 2022.
  16. ↑ Falk, Ben (3 квітня 2001). Review – Blow Dry. BBC. Процитовано 20 квітня 2018.
  17. ↑ а б в г д е Rachel Griffiths. GoldenGlobes.com. Hollywood Foreign Press Association. Процитовано 18 квітня 2018.
  18. ↑ а б The 9th Annual Screen Actors Guild Awards. SAG Awards. Процитовано 20 квітня 2018.
  19. ↑ а б The 10th Annual Screen Actors Guild Awards. SAG Awards. Процитовано 20 квітня 2018.
  20. ↑ McWhirter, Erin (22 травня 2007). Family comes first. The Telegraph. Процитовано 5 січня 2013.
  21. ↑ Another shot at justice for Ned Kelly. The Sydney Morning Herald. 13 червня 2002. Процитовано 20 квітня 2018.
  22. ↑ Mitchell, Peter (15 жовтня 2009). Rachel Griffiths misses out on Emmy. The Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
  23. ↑ а б NewsCore (26 травня 2012). Rachel Griffiths coming back to Australia to be 'normal person' again. news.com.au. Процитовано 04 липня 2022.
  24. ↑ Mathieson, Craig (13 листопада 2014). Nowhere Boys: Rachel Griffiths directs in ABC3's second season. The Sydney Morning Herald. Процитовано 14 січня 2015.
  25. ↑ Nowhere Boys: Episodes 8–13 Guide (Series 2). Australiantelevision.net. Процитовано 29 грудня 2014.
  26. ↑ Wagmeister, Elizabeth (21 березня 2016). Guy Pearce, Mary-Louise Parker, Rachel Griffiths to Star in ABC Gay Rights Miniseries 'When We Rise'. Variety. Процитовано 19 квітня 2018.
  27. ↑ Maddox, Garry (21 жовтня 2016). Rachel Griffiths on Hacksaw Ridge film role: 'He beat me and he drank'. The Sydney Morning Herald. Процитовано 19 квітня 2018.
  28. ↑ SBS Movies Staff (27 жовтня 2016). Mel Gibson's 'Hacksaw Ridge' leads AACTA Awards nominations. SBS. Процитовано 20 квітня 2018.
  29. ↑ Griffiths gets hitched. Los Angeles Times. 3 січня 2003. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014.
  30. ↑ People Staff (4 серпня 2009). Rachel Griffiths' Sweet Clementine. People. Процитовано 22 грудня 2017.
  31. ↑ Fenton, Andrew (4 червня 2014). House Husbands actress Rachel Griffiths grabs second chance at life after nearly dying in childbirth. News.com.au. Процитовано 18 квітня 2018.
  32. ↑ Griffiths, Rachel (November 2016). Jackie Frank Meets Rachel Griffiths. Marie Claire Australia (Інтерв'ю). Frankly Speaking. Інтерв'юери: Jackie Frank. Процитовано 18 квітня 2018. Відео на YouTube
  33. ↑ "Although I'm not a Christian, I was raised Christian. I'm an atheist, with a slight Buddhist leaning." Allen Smith, Warren (2002). Celebrities in Hell: A Guide to Hollywood's Atheists, Agnostics, Skeptics, Free Thinkers, and More. Barricade Books Inc. с. 130. ISBN 1-56980-214-9.
  34. ↑ 'Haunted house on the hill': Rachel Griffiths describes abuse history at destroyed Melbourne church. ABC. 30 березня 2015. Процитовано 18 квітня 2018.
  35. ↑ а б в г Rachel Griffiths. Emmys.com. Television Academy. Процитовано 20 квітня 2018.
  36. ↑ The 5th Annual Screen Actors Guild Awards. SAG Awards. Процитовано 20 квітня 2018.
  37. ↑ The 8th Annual Screen Actors Guild Awards. SAG Awards. Процитовано 20 квітня 2018.
  38. ↑ The 11th Annual Screen Actors Guild Awards. SAG Awards. Процитовано 20 квітня 2018.
  39. ↑ The 12th Annual Screen Actors Guild Awards. SAG Awards. Процитовано 20 квітня 2018.
  40. ↑ Past Awards: 1994. AACTA.org. Процитовано 22 квітня 2018.
  41. ↑ Past Awards: 1998. AACTA.org. Процитовано 22 квітня 2018.
  42. ↑ Past Awards: 2000. AACTA.org. Процитовано 22 квітня 2018.
  43. ↑ Past Awards: 2002. AACTA.org. Процитовано 22 квітня 2018.
  44. ↑ Past Awards: 2006. AACTA.org. Процитовано 22 квітня 2018.
  45. ↑ Past Awards: 2007. AACTA.org. Процитовано 22 квітня 2018.
  46. ↑ Past Awards: 2008. AACTA.org. Процитовано 22 квітня 2018.
  47. ↑ Past Awards: 2009. AACTA.org. Процитовано 22 квітня 2018.
  48. ↑ 6th AACTA Awards. AACTA.org. Процитовано 22 квітня 2018.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
AdoroCinema · AllCinema · AllMovie · Ciné-Ressources · CineMagia · Cineuropa · ČSFD · Danmarks Nationalfilmografi · Decine21.com · Deutsche Synchronkartei · Douban · EDb · elCinema.com · Elonet · FilmTV.it · Filmweb · Internet Broadway Database · Internet Movie Database · KINENOTE · KinoFilms.ua · KinoPoisk.ru · Kino-Teatr.ru · Kino-teatr.ua · Korean Movie Database · Metacritic · MovieMeter · MusicBrainz · MyMovies.it · MyMovies.it · Okino.ua · Open Media Database · Online-Filmdatenbank · PORT.hu · Rotten Tomatoes · Scope · The Numbers · The Movie Database · Turner Classic Movies · Unifrance · Vokrug.tv · Британський інститут кінематографії · КіноБаза · Кіноріум · Шведська база даних фільмів · The Trading Card Database · Національна портретна галерея (Лондон)
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
NNDB · Open Directory Project · TV Tropes · Fandom (англ.) · Fandom (англ.)
Нормативний контроль
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рейчел Гріффітс
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рейчел_Гріффітс&oldid=41110913