Рената Скотто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рената Скотто
італ. Renata Scotto
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження24 лютого 1934(1934-02-24)[1][2][…]
Місце народженняСавона
Дата смерті16 серпня 2023(2023-08-16)[4] (89 років)
Місце смертіСавона, Італія[5]
ГромадянствоІталія Італія США США
Професіяоперна співачка
ВчителіMercedes Llopartd
Відомі учніAngelica Catharioud
Праця в операхЛа Скала
Метрополітен Опера
Співацький голоссопрано
Інструментивокал[d]
Жанркласична музика, опера
ЗакладНаціональна академія Санта-Чечілія і Джульярдська школа
НагородиЕммі
У шлюбі з‎Lorenzo Anselmid
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Рена́та Ско́тто (італ. Renata Scotto; 24 лютого 1934, Савона — 16 серпня 2023, там само) — італійська оперна співачка (сопрано), театральний режисер.

Біографія

[ред. | ред. код]

Рената Скотто народилася у місті Савона в Італії, де згодом через 18 років і дебютувала на оперній сцені — у ролі Віолетти у «Травіаті» Верді. З 1953 року виступала на сцені міланського театру «Нуово», а наступного року вийшла на сцену «Ла Скала». Виступала з 1957 у Лондоні (партії Мімі, Адіни в «Любовному напої»). Успіх супроводжував співачку на Единбурзькому фестивалі у 1957 році, де вона замінила Марію Каллас у партії Аміни в «Сомнамбулі». Великий вплив на становлення Скотто як співачки справила іспанська співачка та педагог Мерседес Льопарт.

У 1964 році разом із театром «Ла Скала» Рената Скотто вперше відвідала із гастролями Москву, співала вона тоді в опері «Лючія ді Ламмермур».

З 1965 року Рената Скотто співпрацює із «Метрополітен Опера» (дебют у головній партії в «Мадам Баттерфляй»), де вона виступає до 1987 (серед партій — Лючія, Леонора в «Трубадурі», Єлизавета в «Дон Карлосі», Дездемона). Вона співала в Мюнхені, Берліні, Чикаго (з 1960, дебют в партії Мімі), неодноразово виступала на фестивалі «Арена ді Верона» (1964-81). У репертуарі Скотто були також партії драматичного плану, такі як Норма, Леді Макбет, Джоконда в одноіменній опері Амількаре Понк'єллі). У 1992 році Скотто виконала партію Маршальші в «Кавалері троянди» (Театр Массімо Белліні, Катанія), у 1993 виступила в моноопері «Людський голос» Пуленка на фестивалі «Флорентійський музичний травень». У 1997 році виступила з камерною програмою у Москві. Всього у репертуарі Ренати Скотто було понад сорок ролей.

У 2011 році Рената Скотто увійшла у склад журі конкурсу вокалістів Міжнародного конкурсу імені Чайковського, який проходив у Санкт-Петербурзі.

На даний час Рената Скотто живе у США, але також проводить багато часу у Європі, де бере участь у театральних постановках як режисер, викладає у Музичній академії Санта-Чечілія у Римі.

Режисерська діяльність

[ред. | ред. код]
Метрополітен Опера у Нью-Йорку

Постановка оперних спектаклів у Метрополітен Опера, Арена ді Верона, Флоридському оперному театрі (Маямі), Фінській національній опері, театрі міста Катанія, Лірик опера (Чикаго), у театрах Сантьяго, Афін та інших міст.

  • «Норма» (постановка у Фінській національній опері)
  • «Мадам Баттерфляй» (Метрополітен Опера, Арена ді Верона, Флорида Гранд Опера, Палм Біч Опера)
  • «Пірат» (Катанія, 1993)
  • «Валлі» (Даллас, Берн)
  • «Травіата» (Нью-Йорк Сіті Опера, 1995)
  • «Богема» (Чикаго 2007 та Палм Біч Опера 2009)
  • «Турандот» (Афіни 2009)
  • «Сомнамбула» (Катанія, 1994; Маямі та Мічиган 2008)
  • «Лючія ді Ламмермур» (Салоніки 2004)
  • «Адріана Лекуврер» (Сантьяго 2002)
  • «Un ballo in maschera» (Чикаго 2010)

Нагороди та призи

[ред. | ред. код]
  • Премія Святого Михайла 1994
  • Премія «Еммі» за телепостановку «Травіати» для «Нью-Йорк Сіті Опера» у 1995 році.
  • Opera News Award 2006.

Дискографія

[ред. | ред. код]

Аудіо

[ред. | ред. код]

(У абетковому порядку за композиторами)

Відео

[ред. | ред. код]

(У абетковому порядку за композиторами.)

  • Верді «Отелло». Levine; Met 1978
  • Верді «Травіата». Verchi, Токио 1973
  • Верді «Luisa Miller». Levine; Met 1979
  • Гуно «Фауст». Ethuin, Токио, 1973
  • Доніцетті «Любовний напій». Gavazzeni. Флоренция, 1967
  • Доніцетті «Лючія ди Ламермур». Bartoletti, Токио, 1967
  • Пуччіні «Богема». Levine (Mimì), Met 1977
  • Пуччіні «Богема». Levine (Mussetta), Met 1982
  • Пуччіні «Манон Леско». Levine; Met 1983
  • Дзандонаї. Франческа да Ріміні. Levine; Met 1984
  • Концерт у Будапешті. 1991, Lukacs
  • Концерт у Монреалі. 1986, Fulton, Armenian

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]