Перейти до вмісту

Ренато Чиполліні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Ренато Чиполліні
Ренато Чиполліні
Ренато Чиполліні
Особисті дані
Народження 27 серпня 1945(1945-08-27)
  Кодоньо, Італія
Смерть 12 березня 2019(2019-03-12) (73 роки)
  Феррара, Італія
Зріст 180 см
Вага 77 кг
Громадянство  Італія
 Королівство Італія
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1964–1965 Італія «Фіорентина» 0 (0)
1965–1966 Італія «Емполі» 14 (-?)
1966–1970 Італія СПАЛ 85 (-?)
1970–1971 Італія «Брешія» 15 (-11)
1971–1973 Італія «Комо» 69 (-?)
1973–1977 Італія «Аталанта» 120 (-?)
1977–1982 Італія «Інтернаціонале» 7 (-?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Рена́то Чиполлі́ні (італ. Renato Cipollini, нар. 27 серпня 1945, Кодоньо, Італія — пом. 12 березня 2019, Феррара, Італія) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — спортивний функціонер.

Володар Кубка Італії. Чемпіон Італії.

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

1964 року потрапляв до заявки «Фіорентини», проте в матчах чемпіонату за цю команду не грав. Дебютував у дорослому футболі за команду Серії C «Емполі», ворота якої захищав протягом сезону 1965/66.

1966 року приєднався до клубу СПАЛ, у складі команди якого дебютував в елітній Серії A. Відіграв за СПАЛ до 1970 року, здійснивши за цей період разом з командою падіння спочатку до Серії B у 1968 році, а згодом й до Серії C у 1969.

Згодом з 1970 по 1977 рік захищав кольори друголігових «Брешії», «Комо» та «Аталанти».

1977 року перейшов до «Інтернаціонале», де став дублером Івано Бордона і де протягом п'яти сезонів грав здебільшого у кубкових матчах, лише 4 рази вийшовши на поле в іграх чемпіонату. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Інтернаціонале» у 1982 році.

Робота функціонера

[ред. | ред. код]

Завершивши ігрову кар'єру, залишився у футболі на адміністративній роботі. Працював спортивним директором низки італійських футбольних клубів, був президентом «Брешії».

У липні 2011 року був призначений виконавчим директором «Лечче».

У листопаді 2014 року обійняв посаду генерального менеджера Леги Про — третього за силою італійського футбольного дивізіону.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Інтернаціонале»: 1977–1978
«Інтернаціонале»: 1979–1980

Посилання

[ред. | ред. код]