Перейти до вмісту

Рене Заззо

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рене Заззо
фр. René Zazzo Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився27 жовтня 1910(1910-10-27)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
XV округ Парижа, Париж Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер20 вересня 1995(1995-09-20)[2][3] (84 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сен-Мор-де-Фоссе Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпсихолог, професор університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПаризький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Париж X Нантер Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапрезидент[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиBruno Chauvierred
Roger Perrond Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зБ'янка Заззоd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Рене Заззо (фр. René Zazzo, 27 жовтня 1910(19101027), Париж — 20 вересня 1995, Сен-Мор-де-Фоссе) — французький психолог, глава паризької школи генетичної психології. Учень А. Валлона. Досліджував переважно проблеми психічного розвитку дитини. Один з основних методів Р. Заззо — порівняльне дослідження розвитку гомозиготних (однояйцевих) близнят. З 1960-х працював в галузі дефектології.

Біографія

[ред. | ред. код]

З 1937 року викладав в Інституті психології Сорбонни. Під час Другої світової війни був учасником Руху опору. З 1947 року професор.

Діяльність

[ред. | ред. код]

Виходячи з того, що соціальність укладена в самій природі людини й ще до виникнення мови зумовлює сенсомоторні прояви дитини, Заззо на противагу школі Е. Дюркгейма розглядає психічний розвиток дитини не як перехід від несоціального до соціального (зменшення коефіцієнта егоцентризму), а як послідовність різних форм соціальності. Щодо спадковості та середовища, Заззо розглядає їх як змінні, дія яких зрештою залежить від відносин особистості з оточуючими. Встановлення асиметричних відносин усередині пари близнюків Заззо вважає важливим чинником формування кожного з них як своєрідної особистості, попри тотожність багатьох психофізіологічних характеристик[5].

Твори

[ред. | ред. код]
  • La devenir de l'intelligence, P., 1946 (фр.),
  • Les jumeaux, le couple et la personne, v. 1—2, P., 1960 (фр.).

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Base biographiqueBIU Santé.
  4. https://www.aftcc.org/historique-du-bureau-de-lassociation
  5. Л. И. Анцыферова. Заззо (Zazzo) Рене. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)