Перейти до вмісту

Рене Луїш Дефонтен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рене Луїш Дефонтен
фр. René Louiche Desfontaines
Народився14 лютого 1750(1750-02-14)
Трамбле, Бретань
Помер16 листопада 1833(1833-11-16) (83 роки)
Париж
Похованняцвинтар Монпарнас
КраїнаФранція Франція
Діяльністьботанік, птеридолог, бріолог, орнітолог, викладач університету, міколог
Галузьботаніка, мікологія
ЗакладНаціональний музей природознавства
Посадаdirector of the Muséum National d'Histoire Naturelled і президент
Науковий керівникБернар де Жюссьє
Відомі учніVictor Jacquemontd
Auguste Pléed
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Французька академія наук
Паризька медична академія
Прусська академія наук
Нагороди

орден Почесного легіону

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (6 червня 1833)

Рене́ Луї́ш Дефонте́н (фр. René Louiche Desfontaines; 14 лютого 1750, село Фоссе, Бретань — 16 листопада 1833, Париж) — французький ботанік[2], президент Французької академії наук (1804—1805), довший час директор саду «Jardin des Plantes».

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 14 лютого 1750 року в околицях комуни Трамбле французького регіону Бретань. Починав навчання із занять по медицині Рене Дефонтен вивчав згодом природознавство під керівництвом академіка та ботаніка Бернара де Жюссьє.

У 1783 році був обраний академіком Французької академії наук.

Два роки працював у Алжирі та Тунісі, де зібрав численні гербарії.

У 1786 у став професором ботаніки в саду «Jardin des Plantes», де змінив на кафедрі ботаніки професора Луї Гійома Ле Монньє (1717—1799, очолював її з 1759 року) і який підтримав експедицію Дефонтена у Північну Африку.

У 1833 році був обраний академіком Лондонського королівського товариства (Англійської академії наук).

У період Французької революції Дефонтен докладав усіх зусиль, щоб врятувати від загибелі таких ботаніків, як Луї Рамон де Карбонньєр (1755—1827; в 1794 році провів 7 місяців у в'язниці, очікуючи страти на гільйотині) та Шарль Луї Леритьє де Брютель (1746—1800).

Директор Музею природознавства, у 1804—1805 роках був обраний президентом Французької академії наук один із засновників Інституту Франції. Був також академіком Національної академії медичних наук (фр. Académie nationale de médecine) заснованої у 1820 році.

Іноземний член Лондонського королівського товариства

До кінця життя Дефонтен осліп і, відвідуючи оранжерею Музею, впізнавав улюблені рослини навпомацки.

Помер 16 листопада 1833 року у Парижі.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

«​​Елементарний курс» Дефонтена (Cours élémentaire;1796) мав велику популярність, збирав до 500—600 слухачів.

Дефонтен вперше представив органографію та фізіологію рослин як необхідні частини ботаніки.

Його найбільша робота «Flora Atlantica» була створена за матеріалами наукових досліджень, проведених в Алжирі та Тунісі, звідки він привіз дуже велику колекцію рослин. У цій ботанічній монографії була досліджена велика частина Північної Африки від узбережжя до Атлаських гір. Робота була опублікована у двох томах в 1798—1799 роках і містила описи 1520 видів та понад 300 родів рослин.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

На честь Дефонтена іспанські ботаніки Іполіто Руїс Лопес та Хосе Павон назвали рід дводольних рослин Desfontainia (1794) родини Desfontainiaceae[3] (іноді рід поміщають в родину Loganiaceae або Columelliaceae).

Основні праці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. IPNI,  Desf.
  2. Desfontaines, René Louiche (1750-1833). Author Details. IPNI. 2005. Процитовано 6 березня 2008.
  3. Desfontainia: інформація на сайті GRIN

Посилання

[ред. | ред. код]