Перейти до вмісту

Рене Ремон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рене Ремон
фр. René Rémond[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився30 вересня 1918(1918-09-30)[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лонс-ле-Соньє, Жура[2][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер14 квітня 2007(2007-04-14)[2][5][…] (88 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
XIV округ Парижа, Париж, Іль-де-Франс, Франція[2][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПер-Лашез і Grave of Liardd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКондорсе
Вища нормальна школа
ліцей Людовика Великого
Ліцей Карно
Паризький університет[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладІнститут політичних досліджень
Fondation Nationale des Sciences Politiquesd[3]
Університет Париж X Нантер Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаQ28889977?, президент, президент[3], президент, президент і крісло 1 Французької академіїd[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдокторський ступінь[6][8][…] (1958)
Науковий керівникCharles-Hippolyte Pouthasd[10][11] Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиMichel Winockd[12][13]
Jean-Noël Jeanneneyd[14]
Alain Lancelotd[15]
André Kaspid[16]
Anne-Marie Duranton-Crabold[12][17]
Antoine Prostd[18]
Christian Delported[12]
Christiane Morad[19]
Claire Andrieud[12]
François Pairaultd[12]
Gilles Le Béguecd[12]
Jacques Prévotatd[12]
Jean-François Sirinellid[12][20]
Jean-Luc Parodid[21]
Jean-Pierre Azémad[22][21]
Laurent Theisd[21]
Michèle Cointetd[21]
Паскаль Орі
Serge Bersteind[21]
Suzanne Citrond[21]
Élisabeth Dufourcqd[21]
Claude Langloisd[21]
Annick Percherond[21]
Guy Rossi-Landid[21]
Danièle Zéraffa-Drayd[21]
Jean-Paul Angelellid[21]
Nicole Racined[21]
Isabel Boussard-Decarisd[23][21]
Jean-Marie Doneganid[24][21]
Jean-Jacques Beckerd[21]
Marcel Rubyd[21][21]
Yoram Beckd[21]
Philippe Levillaind[21]
Michel Launayd[21]
Annick Percherond[21]
Étienne Fouillouxd[21]
Stéphane Courtoisd[21]
Gérard Frémiotd[21]
François Masnatad[21]
Marie-France Toinetd[21]
Brigitte Wachéd[21]
Jacques-Guy Petitd[21]
Aline Coutrotd[21]
Jacques Palardd[21]
Michel Haud[21]
Gérard Adamd[21]
Наваф Салам[21]
Yves Palaud[21]
Witold Zahorskid[21]
Manuela Semideid[21]
Véronique Auzépy-Chavagnacd[21]
Aline Fonvieille-Vojtovicd[21]
Nelly Weinmannd[21]
Jean-Claude Delbreild[25]
Christian Guérind[26]
Witold Zahorskid[27]
Nadine-Josette Chalined[21]
Michèle Cottad[21] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоФранцузька академія (14 квітня 2007)[7]
Папська Академія соціальних наук[28]
Liberté pour l'histoired
Association des anciens élèves, élèves et amis de l'École normale supérieured Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Рене Ремон у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Рене Ремон (фр. René Rémond; 30 вересня 1918 — 14 квітня 2007) — французький історик, політолог і політичний економіст.

Ремон, народжений у Лон-ле-Соньє, був генеральним секретарем Jeunesses étudiantes Catholiques (JEC France у 1943 році) та членом Міжнародного центру документації та інформації YCS у Парижі (нині Міжнародний секретаріат міжнародної молоді католицьких студентів). Автор книг з французької політичної, інтелектуальної та релігійної історії, він був обраний до Французької академії в 1998 році. Він також був членом-засновником Папської академії суспільних наук.

Ремон є ініціатором відомого поділу французьких правих партій і рухів на три різні течії, кожна з яких з'явилася на певному етапі французької історії: легітізм (контрреволюціонери), орлеанізм і бонапартизм. Буланізм, наприклад, був, на його думку, різновидом бонапартизму, як і голлізм. Він вважає їх авторитарними, що потребують лідера з харизмою і представляють свої рухи більш «популістськими», ніж інші. Легітимізм відноситься до роялістів, які відмовилися прийняти Французьку Республіку в 19 столітті. (Роялістський рух Аксьо́н Франсе́з належить до легітімістів, які, будучи маргіналізованими протягом 20-го століття, зуміли повернути певний вплив під час режиму Віші.) Подібним чином він відносить до цієї групи Національний фронт (партію Ле Пен). Орлеаністів він визначає як економічних лібералів, що характеризує сучасні консервативні партії. Ця група представляє себе радше буржуазною, ніж популістською.

Ремон помер у квітні 2007 року в Парижі у віці 88 років.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Fichier des personnes décédées mirror
  2. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #121726924 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ AlKindi
  5. ↑ Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas, Р. Матіс — 2009.
  6. ↑ а б Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Les États-Unis devant l'opinion publique française, 1815-1852 — Montpellier: ABES, 1958.
  7. ↑ а б Académie française
  8. ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Les États-Unis devant l'opinion française. 1815-1852 — Montpellier: ABES, 1959.
  9. ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Les États-Unis devant l'opinion française (1815-1852) — Montpellier: ABES, 1959.
  10. ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Les Congrès ecclésiastiques de Reims (1896) et Bourges (1900) — Montpellier: ABES, 1959.
  11. ↑ Paroles d'historiens : René Rémond - Partie 1. Le temps de l'histoire: Chap. 10. Lamennais et la démocratie — Institut national de l'audiovisuel.
  12. ↑ а б в г д е ж и FCT
  13. ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Crises et idées de crise en France, 1871-1968 : (thèse soutenue sur un ensemble de travaux : rapport de présentation des travaux) — Montpellier: ABES, 2001.
  14. ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) François de Wendel en République : l'argent et le pouvoir, 1914-1940 — Montpellier: ABES, 2001.
  15. ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) L'abstentionnisme électoral en France — Montpellier: ABES, 2001.
  16. ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Les États-Unis et la formation du Comité français de libération Nationale : la mission de Jean Monnet à Alger — Montpellier: ABES, 2001.
  17. ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Le G.R.E.C.E. (groupement de recherche et d'études sur la civilisation européenne) de 1968 à 1984 : doctrine et pratique — Montpellier: ABES, 2001.
  18. ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Les effectifs de la CGT à l'époque du Front populaire, 1934-1939 — Montpellier: ABES, 2001.
  19. ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Les chambres d'agriculture : représentation et défense des intérêts agricoles, 1924-1940 — Montpellier: ABES, 2001.
  20. ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Khâgneux et normaliens des années vingt : histoire politique d'une génération d'intellectuels (1919-1945) — Montpellier: ABES, 2001.
  21. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
  22. ↑ http://www.theses.fr/1987IEPP0019
  23. ↑ http://www.theses.fr/1987IEPP0004
  24. ↑ https://www.theses.fr/1991IEPP0023
  25. ↑ https://www.theses.fr/1985PA100117
  26. ↑ https://www.theses.fr/1993PA100047
  27. ↑ https://www.theses.fr/2000IEPP0032
  28. ↑ http://www.pass.va/content/scienzesociali/en/academicians/deceased/remond.html
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рене_Ремон&oldid=36369268