Репліка
Репліка — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Репліка (від лат. replico — заперечую або фр. réplique — відповідь, заперечення) — багатозначний термін, головним значенням якого є:
- стисле зауваження, підтримка або заперечення, відповідь одного співрозмовника на слова іншого;
- у театрі і кіно — елемент діалогу, короткий вислів одного персонажа, за якими, як правило, йдуть слова іншого актора;
- газетний жанр, працюючи в якому, журналіст пише коротку статтю, як заперечення комусь або висловлення незгоди з чимось;
- в юриспруденції — короткий повторний виступ однієї зі сторін на процесі, як правило, має характер заперечення;
- у музиці — повторення музичної фрази в іншій тональності;
- в образотворчому мистецтві — (на відміну від копії) авторське повторення художнього твору, яке може відрізнятися від оригіналу розмірами або окремими деталями зображення. Зазвичай художники виконують репліки картин, які є популярними;
- в інформатиці — копія об'єкта (наприклад, бази даних), оновлювана автоматично при оновленні оригіналу;
- у техніці — точна копія якого-небудь пристрою. Така копія зовні ідентична оригіналу і здатна виконувати всі його функції. У цьому значенні репліками є як діючі копії продуктів, виконані не початковими, а сторонніми виробниками, так і точні діючі копії раритетних механізмів — суден, автомобілів, локомотивів тощо;
- у матеріалографії — точна копія поверхні зразка, на якій чітко виражена структура матеріалу зразка.
- Репліка // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 475. — 634 с.