Реставрація (політика)

Реставра́ція політи́чна — відновлення попереднього суспільного устрою, як правило, повернення до правління старої династії, усуненої внаслідок революції.

Реставрація в історії

Князь фон Меттерніх, репродукція картини сера Томаса Лоуренса, бл. 1815 р.

Європа

• Реставрація Стюартів, Англія, 1660–1688
• Реставрація Бурбонів, Франція, 1814/15–1830

У ширшому значенні під цим поняттям розуміють

• Доберезневий період у німецькомовних країнах, тобто добу після Віденського конгресу 1815 р.; рушієм цієї Реставрації був князь фон Меттерніх.

На цей самий період припадає і

• Реставрація у Швейцарії (1814–1830).

Тенденції Реставрації в XIX ст. можна зауважити по всій Європі, за винятком Англії. Там вирішальна революція (Славна революція) відбулася вже 1688 р., тож на поч. XIX ст. соціальні поступки виношувалися в формі робітничої боротьби і парламентських дебатів.

Японія

• Реставрація Кемму (1333-1336)
• Реставрація Мейдзі (1868)

Джерела

• Спроби політичної реставрації держави^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Література

• Б. Дем'яненко. Реставрація // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.636 ISBN 978-966-611-818-2