Рестинга чорноголова
| Рестинга чорноголова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець чорноголової рестинги
 Самиця чорноголової рестинги
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Formicivora erythronotos Hartlaub, 1852 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Myrmotherula erythronotos | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Рести́нга чорноголова[2] (Formicivora erythronotos) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae)[3]. Ендемік Бразилії. Це рідкісний вид, що не спостерігався близько 100 років, поки не був повторно відкритий у 1987 році.
Довжина птаха становить 11,5 см. Самці мають переважно чорнувате забарвлення, спина у них рудувато-коричнева, крила чорні з трьома білуватими смужкамиЮ на боках малопомітні білі плями. Дзьоб тонкий, чорний. Самиці мають переважно оливково-коричневе забарвлення, нижня частина тіла у них більш охриста.
Бразильські рестинги мешкають на південному сході Бразилії, на узбережжі затоки Ілья-Гранді на крайньому південному сході штату Сан-Паулу. Вони живуть в густому підліску прибережних заростей рестінги[en] та у вторинних заростях, на висоті до 50 м над рівнем моря. Живляться комахами.
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція чорноголових рестинг становить від 50 до 8500 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Formicivora erythronotos: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 05 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Antbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 липня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |