Ретвицький Петро Іванович
 | Цю статтю запропоновано швидко вилучити на підставі КШВ: сильно недопрацьована (ВП:КШВ#С1) чи не доперекладена після 7 днів (ВП:КШВ#С2).
Якщо ця стаття відповідає критеріям швидкого вилучення, але Ви маєте намір невідкладно виправити недоліки цієї сторінки, хоча не Ви її створили, Ви можете просто прибрати це повідомлення зі сторінки і почати редагувати. Не прибирайте це повідомлення зі сторінок, які Ви самі створили! Якщо Ви не погоджуєтеся з доречністю швидкого вилучення цієї статті, додайте {{Hangon}} поверх цього повідомлення та негайно обґрунтуйте на сторінці обговорення, чому, на Вашу думку, її потрібно залишити. Це приверне увагу адміністраторів і дасть Вам змогу оскаржити номінацію на швидке вилучення. Зауважте, що цю статтю може бути вилучено в будь-який момент за умови беззаперечної відповідності критеріям швидкого вилучення або якщо пояснення буде визнано недостатнім. До уваги адміністраторів: прохання ретельно перевірити посилання на цю статтю, історію сторінки (останнє редагування), журнал та останні зміни КШВ перед тим, як вилучити або залишити цю статтю. Останнє редагування зроблено користувачем Renvoy (внесок, журнали) 1 лютого 2025 року о 12:36 UTC (17925 хвилин тому). |
Петро Іванович Ретвицький (21.09.1923, с. Розсохуватка Кіровоградської області - 01.02.2010, Київ) - український концертно-камерний співак, народний артист Української РСР
Петро Іванович Ретвицький народився 21 вересня 1923 року в селі Розсохуватка - тепер Маловисківського району Кіровоградської області.
В роки другої світової війни був в'язнем фашистських концтаборів Бухенвальду, Дахау і Освенціма.
Закінчив Київську державну консерваторію(1955).
З 1953 — соліст Української державної естради (з 1959 — Українське гастрольно-концертне об'єднання "Укрконцерт" Укрконцерт).
Помер 1 лютого 2010 року і похований в колумбарії Байкового кладовища Києва.
Вокальний дует Петра Ретвицького і Олександра Таранця виник стихійно в гуртожитку Київської державної консерваторії, де зустрілися студенти - фронтовик Олександр Таранець і в'язень фашистських концтаборів Петро Ретвицький. Вони співали разом на кухні, в кімнаті гуртожитку. Їхні голоси зливалися в один.
Вони дали життя багатьом нині відомим і популярним пісням, серед яких: "Пісня про рушник", "Де ти бродиш, моя доле?", "Коли розлучаються двоє", "Стежина", "Ми підем, де трави похилі", "Впали роси на покоси", "Ой, дівчино, чим ти полонила?"...
Вони могли і співали поодинці. Але творчий тандем приносив людям величезну насолоду. Двадцять сім років тривала плідна творча співпраця двох видатних співаків.
Пісні у їхньому виконанні звучали в популярних кінофільмах. Зокрема: "Літа молодії", "Доля Марини", "Киянка", "Роман і Франческа", "Їхали ми їхали"...
1959 - Лауреат (2 місце) Республіканського конкурсу вокалістів в Києві.
1961 - Нагороджений орденом "Знак Пошани".
1984 - Народний артист УРСР.
- Віктор Жадько. Байковий некрополь.-К.,2004..
- Петро Ретвицький - пісні, біографія - Українські пісні (pisni.org.ua)
Розсохуватка (Новоукраїнський район) — Вікіпедія (wikipedia.org)