Референдум щодо незалежності Хорватії
Референдум щодо незалежності Хорватії 1991 року | ||
---|---|---|
Електорат | 3 652 225 | |
Явка | (83,56 %) 3 051 881 | |
Підтримую суверенність і незалежність Хорватії | ||
Варіанти відповіді | Голосів | % |
Так | 2 845 521 | 93,24 |
Ні | 126 630 | 4,15 |
Підтримую збереження Хорватії у федеративній Югославії | ||
Варіанти відповіді | Голосів | % |
Так | 164 267 | 5,38 |
Ні | 2 813 085 | 92,18 |
Джерело: Державна виборча комісія[1] |
Референдум щодо незалежності Хорватії (хорв. Referendum o hrvatskoj samostalnosti) — референдум, що відбувся в Республіці Хорватія 19 травня 1991 року. На ньому хорватські громадяни вирішували про майбутнє країни, відповідаючи на два запитання.
25 квітня 1991 року президент Хорватії у зв'язку з перемовинами щодо врегулювання державної кризи в СФРЮ ухвалив Рішення про призначення референдуму в Республіці Хорватія на 19 травня 1991 р.
На референдумі громадяни відповідали на такі запитання[2]:
Чи ви за те, щоб Республіка Хорватія як суверенна і самостійна держава, яка гарантує культурну автономію та всі громадянські права сербам і представникам інших національностей у Хорватії, могла вступити в союз суверенних держав з іншими республіками (згідно з пропозицією Республіки Хорватія і Республіки Словенія щодо розв'язання державної кризи в СФРЮ)? |
Чи ви за те, щоб Республіка Хорватія залишалася в Югославії як спільній федеративній державі (згідно з пропозицією Республіки Сербія та Соціалістичної Республіки Чорногорія щодо розв'язання державної кризи в СФРЮ)? |
На обидва запитання громадяни відповідали, обводячи «ЗА» або «ПРОТИ».
На референдум прийшли 83,56 % виборців. З них 94,17 % відповіли ствердно на перше запитання. Лише 1,2 % виборців проголосували за те, щоб Республіка Хорватія залишилася в Югославії як спільній федеративній державі, що було другим запропонованим варіантом[3].
23 травня 1991 року президент Хорватії, спираючись на звіт Республіканської комісії з проведення референдуму від 22 травня 1991 р., оголосив, що на референдумі громадяни Хорватії прийняли рішення:
1. Республіка Хорватія як суверенна і самостійна держава, яка гарантує культурну автономію та всі громадянські права сербам і представникам інших національностей у Хорватії, може вступити в союз суверенних держав з іншими республіками. 2. Республіка Хорватія не залишається в Югославії як спільній федеративній державі[4].
Відповідно до цього, 25 червня 1991 року парламент Хорватії (сабор) ухвалив Конституційне рішення про суверенітет і самостійність Республіки Хорватія, у якому стверджувалося, що
Цим актом Республіка Хорватія запустить процес відокремлення від інших республік і СФРЮ. Республіка Хорватія запустить процес міжнародного визнання.
На цій самій сесії всіх трьох рад (складових частин тодішнього парламенту) законодавчий орган республіки також ухвалив Декларацію про проголошення суверенної та самостійної Республіки Хорватія[5]. Результати референдуму лягли в основу й ухваленого 8 жовтня того ж року Рішення про припинення державно-правових відносин з іншими республіками та краями СФРЮ, яке зробило Республіку Хорватія незалежною та суверенною державою та у формально-правовому відношенні.
- ↑ Izviješće o provedenom referendumu [Звіт з проведеного референдуму] (PDF) (хор.). Державна виборча комісія. 22 травня 1991. Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2012. Процитовано 27 грудня 2011.
- ↑ Odluka o raspisu referenduma
- ↑ 19. svibnja - Referendum o hrvatskoj samostalnosti. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 5 червня 2020.
- ↑ Рішення Президента Республіки (хор.)
- ↑ Povijest hrvatskog ustavnog sudovanja. Архів оригіналу за 7 квітня 2015. Процитовано 5 червня 2020.