Рехлицький Зіновій Йосипович

Рехлицький Зіновій Йосипович
Народився	23 березня 1920 с. Арчепитівка, Херсонська губернія, УСРР, СРСР
Помер	15 січня 1992 Одеса, Україна
Громадянство	СРСР
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	МДУ
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Вчене звання	професор
Науковий керівник	Рутман Марк Ароновичd
Заклад	Одеський державний педагогічний інститут ім. К. Д. Ушинського, Одеський гідрометеорологічний інститут
Нагороди

Зіно́вій Йо́сипович Рехли́цький (23 березня 1920(19200323), Арчепитівка, Херсонська губернія, УСРР, СРСР — 15 січня 1992, Одеса, Україна) — український радянський математик, педагог, професор.

Біографія

З. Й. Рехлицький народився 23 березня 1920 року в с. Арчепитівка нині Любашівського району  Одеської області. Закінчив загальноосвітню школу у Первомайську.

У 1938 році вступив на фізико-математичний факультет Київського університету.

У 1942 році був призваний до лав Червоної Армії і до 1944 року навчався в Артилерійській академії імені Ф. Е. Дзержинського. В 1944—1945 роках працював старшим техніком військової прийомки на військових заводах у Кемеровській області, у 1945—1946 роках — помічником начальника військового складу в Мурманській області.

В 1947 році закінчив механіко-математичний факультет Московського державного університету імені М. В. Ломоносова.

В 1947—1949 роках вчителював у Первомайську, а у 1949—1953 роках викладав математику в Первомайському педагогічному училищі.

В 1953—1954 роках був лаборантом кафедри математики Одеського гідрометеорологічного інституту. До 1957 року навчався в аспірантурі при кафедрі математики Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського.

В 1957 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук. У 1959 році присвоєно вчене звання доцента.

До 1971 року працював в Одеському гідрометеоролічному інституті асистентом, доцентом, виконувачем обов'язки професора кафедри математики.

У 1971 році в Інституті математики Академії Наук УРСР захистив дисертацію «Дослідження стійкості розв'язків лінійних диференціальних рівнянь із запізнілими аргументами у банановому просторі» і здобув науковий ступінь доктора фізико-математичних наук. У 1973 році присвоєно вчене звання професора.

Протягом 1971—1981 років працював в Одеському державному педагогічному інституті імені К. Д. Ушинського професором кафедри математичного аналізу. У 1972—1979 роках був завідувачем кафедри, а у 1971—1974 роках — деканом фізико-математичного факультету.

В 1981—1991 роках обіймав посаду професора кафедри математики і механіки Одеського гідрометеоролічного інституту.

Помер 15 січня 1992 року в Одесі.

Наукова діяльність

Працював у галузі застосування функціонального аналізу до теорії диференціальних рівнянь.

Праці

• Признаки ограниченности решений линейных дифференциальных уравнений с переменным запаздыванием аргумента/ З. И. Рехлицкий// Доклады Академии Наук СССР. — 1958. — Т. 118. — № 3. — С. 447—449.
• Признаки ограниченности решений дифференциальных уравнений с непрерывным запаздыванием аргумента в банаховом пространстве/ З. И. Рехлицкий// Успехи математических наук. — 1960. — Т. 15. — Вып. 1(91). — С. 237—239.  http://www.mathnet.ru/rm9129
• Спектральные признаки устойчивости решений линейных дифференциальных уравнений с периодическими коэффициентами/  З. И. Рехлицкий// Доклады Академии Наук СССР. — 1963. — Т. 149. — № 2. — С. 260—263.
• Об оценках роста решений дифференциально-разностных уравнений в частных производных гиперболического типа/ З. И. Рехлицкий// Доклады Академии Наук СССР. — 1965. — Т. 162. — № 4. — С. 759—762.
• Об устойчивости решений дифференциально-разностных уравнений с периодическими коэффициентами/ З. И. Рехлицкий// Известия Академии Наук СССР. Серия математическая. — 1966. — Т. 30. — Вып. 5. — С. 981—992. http://www.mathnet.ru/im2867
• Исследование экспоненциального роста решений дифференциального уравнения 22-го порядка в частных производных с запаздывающими аргументами/ З. И. Рехлицкий// Дифференциальные уравнения. — 1966. — Т. 2. — № 4. — С. 508—516.
• Исследование устойчивости решений дифференциально-разностных уравнений в частных производных, обладающих старшим членом/ З. И. Рехлицкий// Математический сборник. — 1967. — Т. 74 (116). — № 1. — С. 3 — 27.  http://www.mathnet.ru/sm4146
• Об устойчивости решений некоторых операторных уравнений с запаздывающими аргументами/ З. И. Рехлицкий// Известия Академии Наук СССР. Серия математическая. — 1967. — Т. 31. — Вып. 2. — С.  391—400. http://www.mathnet.ru/im2545
• Об устойчивости решений системы линейных дифференциально-разностных уравнений треугольного вида// З. И. Рехлицкий// Дифференциальные уравнения. — 1969. — Т. 5. — № 11. — С. 2061—2067.
• Признаки устойчивости решений линейных операторных уравнений с дискретными и непрерывными запаздываниями аргументов/ З. И. Рехлицкий// Известия Академии Наук СССР. Серия математическая. — 1970. — Т. 34. — Вып. 2. — С. 458—471.  http://www.mathnet.ru/im2425
• Зависимость показателя роста решений дифференциально-разностных уравнений от показателя роста правых частей/ З. И. Рехлицкий, З. Г. Рудакова// Дифференциальные уравнения. — 1986. — Т. 22. — № 8. — С. 1452—1456.  http://www.mathnet.ru/de5965

Нагороди

• Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Література

• История отечественной математики: В 4 т. — Т. 4., кн. 1. 1917—1967. — К., 1970. — С. 752.
• Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського: Історичний поступ. Сучасність. Майбутнє. / О. Я. Чебикін, І. А. Болдирєв та ін. — Одеса, 2007. — С. 65, 85.
• Зіновій Йосипович Рехлицький/ Л. М. Моісеєв.//Это было недавно, это было давно…/Сост. И. А. Болдырев. — Одесса, 2006.– С. 148 — 149.
• Вчені вузів Одеси: Біобібліографічний  довідник. Природничі науки. — Вип. ІІ. 1946—2010. — Ч. 2. Математики. Механіки/ Упорядник І. Е. Рікун. — Одеса: ОННБ, 2010. — С. 208—209.

Посилання

• Рехлицкий З. И. //http://www.mathnet.ru/rus/person25814
• Рехлицький З. Й.: Особова справа// Архів Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського.