Реясильвія (кратер)

Реясільвія — ударний кратер на астероїді Веста у Головному поясі астероїдів. Його діаметр становить 505 кілометрів, при тому, екваторіальний діаметр самої Вести становить 569 кілометрів.[1] За показником розміру кратера до загального розміру тіла Реясільвія входить до числа лідерів в Сонячній системі.
Глибина кратера в деяких місцях досягає 19 км, в той час як його стінки підносяться над рештою поверхні Вести на висоту від 4 до 12 км. Таким чином, різниця у висоті між найглибшою і високою точками кратера складає 31 км.
У центрі кратера знаходиться пік, діаметр основи якого становить 180 кілометрів, а висота 22 кілометри, що робить його найвищою відомою горою у всій Сонячній системі.[2] При формуванні кратера, близько 1 % речовини Вести було викинуто в міжпланетний простір і пізніше вона сформувала окреме сімейство астероїдів.[3] Удар був такої сили, що частково оголив мантію небесного тіла. Дивно, що Веста змогла пережити цей катаклізм.
Ще однією геологічною особливістю Вести пов'язаною з кратером Реясільвія є так звані борозни Дівалія. Це серія паралельних екваторіальних борозен, що простираються навколо кратера. Найбільша з них має довжину 465 кілометрів, ширину від 10 до 22 кілометрів і глибину 5 кілометрів. Вважається, що ці борозни виникли в результаті стиснення Вести після удару, який породив кратер.
Кратер Реясильвія названий на честь міфічної весталки Реї Сільвії матері засновників Риму.
- ↑ 'Vesta seems more planet than asteroid' [Архівовано 2012-06-01 у Wayback Machine.], Science News, 22 Mar 2012
- ↑
Vega, P. (11 жовтня 2011). New View of Vesta Mountain From NASA's Dawn Mission. Jet Propulsion Lab's Dawn mission web site. NASA. Архів оригіналу за 22 жовтня 2011. Процитовано 29 березня 2012.
{{cite web}}
: Зовнішнє посилання в
(довідка)|work=
- ↑ Binzel, R. P. та ін. (1997). Geologic Mapping of Vesta from 1994 Hubble Space Telescope Images. Icarus. 128 (1): 95. Bibcode:1997Icar..128...95B. doi:10.1006/icar.1997.5734.
![]() |
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |