Перейти до вмісту

Реґінфред

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Реґінфред
Reginfred
Народивсяневідомо
Помер814(0814)
·загибель у битві
Діяльністьмонарх
Титулконунг Південної Ютландії
Термін812813 роки
ПопередникАнуло
Сіґфред II
НаступникГорік I Старий
РідСкьйольдунґи?
БатькоГальвдан
Брати, сестриГаральд Клак, Ануло і Hemming Halfdanssond

Реґінфред (Раґнфрід, Реґінфрід) (д/н — 814) — конунг данів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походження достеменно невідоме. Переважна більшість дослідників вважають його батьком Гальфдана, який за різними версіями був сином або братом Гаральда Боєзуба з роду Скьйольдунґів або братом Сіґфреда, що став конунгом у Південній Ютландії після Боєзуба. Також є версія, що Гальфдан був онуком Ейстейна, конунга Румеріке (сучасна південно-східна Норвегія). Більш реальною вважається перша гіпотеза.

Після раптової смерті конунга Геммінґа сприяв оголошенню брата Ануло конунгом. Брав участь у битві проти іншого конунга Сіґфреда II. У битві загинули обидва конунга, проте прихильники Ануло здобули перемогу. Реґінфред розділив володіння з братом Гаральдом Клаком. Яка саме частина дісталася Реґінфреду, невідомо. Брати-конунги підтвердили мирний договір 810 року з Франкською імперією. Як заручника відправили до Аахена брата Геммінґа Гальфдансона.

У 813 році здійснили військовий похід проти держави Вестфолд (південна Норвегія), де взяли данину. Того ж року проти братів виступили сини колишнього конунга Ґодфреда, які завдали поразки Реґінфреду та Гаральду. Внаслідок цього вони змушені були тікати. Конунгом став Горік I Старий. 814 році, згідно з «Анналами королівства франків» Реґінфред з братом спробував повернути владу, але зазнав поразки й загинув.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Peter Sawyer: «Da Danmark blev Danmark. Fra ca. år 700 til ca. 1050» (i: Olaf Olsen (red.): Gyldendal og Politikens Danmarkshistorie; bind 3; København 1988; ISBN 87-89068-01-1)
  • Simon Coupland (1998), «From Poachers to Gamekeepers: Scandinavian Warlords and Carolingian Kings», Early Medieval Europe, 7(1): 87–88.