Рибалко Світлана Борисівна
Рибалко Світлана Борисівна | |
---|---|
Народилася |
9 листопада 1962 (61 рік) Донецьк, Українська РСР, СРСР |
Місце проживання | Харків |
Країна | Україна |
Діяльність | науковиця, викладачка |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1990) |
Галузь | мистецтво |
Заклад |
Харківська державна академія дизайну та мистецтв ХДАК |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор мистецтвознавства |
Науковий керівник |
Соколюк Людмила Данилівна, Федорук Олександр Касянович |
Членство | Харківська організація Національної Спілки художників України |
Рибалко Світлана Борисівна (нар. 9 листопада 1962, Донецьк) — український мистецтвознавець, сходознавець, арт-критик, педагог, доктор мистецтвознавства (2013), професор (2015)[1].
Народилася 9 листопада 1962 року у місті Донецьк. У 1982 році закінчила Донецьке державне художнє училище за спеціальністю «Художнє оформлення», у 1990 — Інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна у місті Ленінград за спеціальністю «Мистецтвознавство». Викладацьку діяльність почала у дитячій художній школі міста Краматорськ, працювала художником-постановником у народному театрі. У 1993–1999 роках ― завідувач кафедри культурології Краматорського економіко-гуманітарного інституту[2]. Від 2000 року працювала на посадах старшого викладача, доцента, завідувача кафедри теорії та історії мистецтва Харківської державної академії дизайну і мистецтв. У 2001 році захистила дисертацію за темою «Культурно-естетичні універсалії класичної Японії та їх відбиття в образотворчому мистецтві доби Токугава (живопис, графіка)» (науковий керівник — Л. Д. Соколюк), отримала науковий ступінь кандидата мистецтвознавства. У 2003 році отримала вчене звання доцента. Захистила дисертацію за темою «Традиційне вбрання як репрезентативна модель японської культури» (науковий консультант — О. К. Федорук), здобула науковий ступінь доктора мистецтвознавства (2013). З того часу почала викладати в Харківській державній академії культури на посаді завідувача кафедри мистецтвознавства. Вчене звання професор отримала у 2015 році[3].
Викладає наступні дисципліни: Історія образотворчого мистецтва, Історія образотворчого мистецтва Давнього світу та середніх віків, Основи мистецтвознавства, Експертиза та оцінка творів образотворчого мистецтва, Методи культурологічного аналізу творів мистецтва, Художні традиції народів Далекого Сходу[4].
Під науковим керівництвом С. Б. Рибалко захищено більше 5 кандидатських дисертацій, у тому числі написаних молодими науковцями з Японії (Овакі Чіеко «Японський період у творчості Давида Бурлюка (1920—1922)», 2008 рік), КНР (Тен Жи «Китайська монументальна скульптура: традиції та сучасність», 2009 рік) та ін.[5] Викладацьку діяльність поєднує з практичною та науковою: кураторські виставкові проєкти, експертиза творів мистецтва Східної Азії, наукове редагування фахових видань з питань мистецтва. Науково-творча діяльність охоплює різноманітні аспекти японської художньої культури, європейського орієнталізму, сучасних художніх процесів в Україні. Наукові інтереси стосуються питань семіотики мистецтва та мистецтва Сходу. Започаткувала роботу секції японістики та синології при Харківській державній академії культури та Центр сходознавчих студій при Харківській державній академії дизайну і мистецтв (зі сходознавцем Є. Котляром)[3].
Науковиця є членом спеціалізованих вчених рад Д 64.807.01 у Харківській державній академії культури та К 64.109.01 у Харківській державній академії дизайну і мистецтв. Приймала участь у складі 4 експертних комісій Міністерства освіти і науки України, в роботі журі мистецьких конкурсів. Член редакційної колегії наукового фахового видання «Культура України»[4].
С. Б. Рибалко — член Харківської організації Національної спілки художників України з 2000 року. Є також членом Міжнародної асоціації арт-критиків при ЮНЕСКО з 2006 року (AICA, Франція), Європейської асоціації дослідників Японії з 2010 року (EAJS, Німеччина), Міжнародної асоціації дослідників Японіїї з 2011 року (IAJS, Японія)[6]. Є учасником міжнародних наукових конференцій в Україні та за кордоном (США, країни ЄС, Східної Азії). Японську культуру вивчає близько 30 років, колекціонує кімоно ХХ століття. Вперше потрапила до Японії у 2005 році, де вивчала колекції кімоно[7].
Активно виступає як куратор арт-проєктів, пов'язаних із культурою і мистецтвом Японії та Китаю. Організувала кілька десятків виставок у Харкові, Києві, Львові, Черкасах, Нінбо (Китай)[8]. У 2017 році в Обласному організаційно-методичному центрі культури та мистецтва була представлена виставка С. Б. Рибалко «Шовковий вітер: японське кімоно ХХ ст.». У своєму проекті автор поєднала справжні японські артефакти, які уособлюють мистецтво вбрання Японії з експедиційними та архівними матеріалами. Гості виставки змогли побачити дівоче фурісоде, дитяче святкове вбрання, вбрання для жінок, японські аксесуари. Під час роботи виставки проводились лекції з історії японського одягу[9]. У 2018 році в галереї «Мистецтво Слобожанщини» прочитала цикл лекцій «Путешествие на Дальний Востокː культура, события, люди»[10]. Науковиця провела близько десяти експедицій у Китаї та Японії, вивчала чайну церемонію, мистецтво Содо, стажувалася в театральній школі Но[3].
У лютому 2023 року на базі Bibliotheca Hertziana — Інституту історії мистецтв Макса Планка (зараз є одним з інститутів гуманітарної секції Товариства розвитку науки Макса Планка) у Римі брала участь у науково-дослідному семінарі «Навігація крізь історію українського мистецтва». Дослідниця виступила з доповіддю «Японізм в українському мистецтві кінця ХІХ — першої третини ХХ ст.»[11].
Автор понад 200 наукових та науково-популярних публікацій: монографій, каталогів виставок, статей.
- Рыбалко С. Б. Культура классической Японии : слов.-справ. / С. Б. Рыбалко, А. Ю. Корнев. — Ростов-на Дону : Феникс ; Харьков : Торсинг, 2002. — 365 с.
- Рибалко С. Б. Зі Сходу на Захід: японська мініатюрна пластика з колекції О. Фельдмана / С. Б. Рибалко. ― Харків : Фоліо, 2009. ― 192 с.
- Рибалко С. Б. Традиційне вбрання в семантичному просторі японської культури : монографія / С. Б. Рибалко. ― Харків : ХДАК, 2013. ― 299 с.
- Рибалко С. Жанр «НЮ» в японському мистецтві кінця ХІХ — першої половини ХХ століття / С. Рибалко // Художня культура. Актуальні проблеми. ― Київ, 2014. ― Вип. 10. ― С. 283–300.
- Рибалко С. Б. Історія образотворчого мистецтва : конспект лекцій / С. Б. Рибалко. ― Харків : ХДАК, 2015. ― 96 с.
- Рибалко С. Б. Жіночі образи в мистецтві Японії доби Мейджі та Тайшьо / С. Б. Рибалко // АРТ-простір : зб. наук. пр. / Ін-т мистецтв Київ. ун-ту ім. Бориса Грінченка. ― Київ, 2015. ― Вип. 1. ― С. 52–66.
- Рибалко С. Б. Окімоно як предмет наукового аналізу / С. Б. Рибалко // Культура України. Серія: Мистецтвознавство : зб. наук. пр. ― Харків : ХДАК, 2016. ― Вип. 53. ― С. 347–356.
- Рибалко С. Японські сеннінбарі : нотатки до етнографії війни / С. Рибалко // Народознавчі зошити. ― 2017. ― № 2. ― С. 427–433.
- Китай-Україна : під єдиним небом : живопис і графіка укр. художників : каталог виставки / авт.-упоряд.: А. Корнєв, С. Рибалко. ― Харків : Раритети України, 2018. ― 63 с.
- Рибалко С. Б. Фольклорні мотиви в сучасному відеокліпі : візуальна складова / С. Б. Рибалко О. О. Вербін // Modern scientific research: achievements, innovations and development prospects : proc. of I Intern. Sci. and Practical Conf., Berlin, Germany, 4-6 July 2021. ― Berlin, 2021. ― С. 151–157.
- Рибалко С. Б. Харківська школа дизайну : творча майстерня Ігоря Остапенка / С. Б. Рибалко // Вісн. Харків. держ. акад. дизайну і мистецтв. ― Харків, 2021. ― № 2. С. ― 147–161.
- Рибалко С. Б. Образ сакури у візуальній культурі Японії : витоки та трансформації / С. Б. Рибалко // Культура України : зб. наук. пр. ― Харків : ХДАК, 2022. ― Вип. 78. ― С. 126–134.
- Rybalko S. Bronze okimono of the Meiji era in museums collections of Ukraine: Miyao Company / S. Rybalko, A. Shcherban // Shidnij Svit. ― 2022. ― Iss. 3. ― P. 98–117. (англ.)
- Рибалко С. Б. Кінотворчість Сергія Ейзенштейна в контексті японських візуальних і перформативних практик / С. Б. Рибалко // Вісн. Харків. держ. акад. дизайну і мистецтв : зб. наук. пр. ― Харків, 2022. ― № 1. ― С. 178–191.
- Рибалко С. Б. Концептосфера мовчання в художніх практиках Японії / С. Б. Рибалко // Art and Design. ― 2022. ― № 3. ― С. 149–158.
- Рибалко С. Б. Баугауз у контексті китайсько-японської мистецької парадигми / Рибалко С. Б. // Український мистецтвознавчий дискурс. ― 2022. ― Вип. 5. ― С. 54–60.
- ↑ Рибалко Світлана Борисівна. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Процитовано 6 квітня 2023.
- ↑ История института. Краматорський економіко-гуманітарний інститут (рос) . Архів оригіналу за 20 квітня 2023. Процитовано 20 квітня 2023.
- ↑ а б в Харківська державна академія культури, 2019, с. 76–78.
- ↑ а б Харківська державна академія культури. 6 квітня 2023. Архів оригіналу за 10 квітня 2023. Процитовано 6 квітня 2023.
- ↑ Харківська державна академія дизайну і мистецтв. Процитовано 20 квітня 2023.
- ↑ Мистецтвознавці України, 2014, с. 73.
- ↑ Макаренко, 2017, с. 7.
- ↑ Культури світу. Факультет аудіовізуального мистецтва. Процитовано 20 квітня 2023.
- ↑ Наряды страны восходящего солнца, 2017, с. 8.
- ↑ Портрет семьи художника в интерьере, 2018, с. 5.
- ↑ (Dis)Continuities: Navigating Through the History of Ukrainian Art. Meeting 2. Bibliotheca Hertziana (англ.). Max-Planck-Institut für Kunstgeschichte. Процитовано 20 квітня 2023.
- Рибалко Світлана Борисівна // Мистецтвознавці України : довідник : (1991–2010) / упоряд. І. Я. Матолич. — Київ : ДП «НВЦ «Приорітети», 2014. — С. 73. — ISBN 978-966-8809-65-1.
- Праці викладачів та співробітників Харківської державної академії культури (2014-2018) / Харків. держ. акад. культури, Бібліотека ; [уклад.: С. В. Євсеєнко, О. М. Левченко, О. С. Хижна ; наук. ред. Н. М. Кушнаренко]. — Харків : ХДАК, 2020. — С. 267-268. — ISBN 978-966-83-08-69-7.
- Харківська державна академія культури : до 90-річчя з дня заснування : монографія / авт. кол.: В. Шейко, Н. Кушнаренко, Ю. Лошков та ін. — Харків : ХДАК, 2019. — 253 с. — ISBN 978-966-8308-64-2.
- Портрет семьи художника в интерьере : [рос.] // Харьковские известия : газ. — 2018. — 29 ноября. — С. 5.
- Наряды страны восходящего солнца : [рос.] // Харьковские известия : газ. — 2017. — 10 июня. — С. 8.
- Макаренко А. Открывает харьковчанам Японию и собирает кимоно : [рос.] // Сегодня : газ. — 2017. — 9 июня. — С. 7.
- Жінки-науковці
- Народились 9 листопада
- Народились 1962
- Уродженці Донецька
- Випускники Санкт-Петербурзького державного академічного інституту живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна
- Викладачі Харківської державної академії дизайну та мистецтв
- Викладачі Харківської державної академії культури
- Українські професори
- Сходознавці
- Доктори мистецтвознавства України