Рибалочка мануський
| Рибалочка мануський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ceyx dispar Rothschild & Hartert, 1914 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Ceyx lepidus dispar | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Рибалочка мануський[2] (Ceyx dispar) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae)[3]. Ендемік Папуа Нової Гвінеї. Раніше входив до комплексу видів новогвінейського рибалочки-крихітки, однак був визнаний окремим видом[4][5].
Довжина птаха становить 14 см. Виду притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла синя, на спині бліда яскраво-синя смуга. Нижня частина тіла яскраво-оранжева. У самців голова яскраво-синя, на скронях у них невеликі білі плями, обличчя оранжеве, горло біле. У самиць голова переважно оранжева, синя пляма обмежена потилицею. Дзьоб яскраво-оранжевий.
Мануські рибалочки є ендеміками острова Манус[en] в групі островів Адміралтейства. Вони живуть в підліску вологих тропічних лісів, в густих вторинних заростях і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 718 м над рівнем моря.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Мануським рибалочкам загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Ceyx dispar: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 28 вересня 2022
- ↑ Ceyx dispar у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 28 вересня 2022.
- ↑ Fry, C. Hilary; Fry, Kathie; Harris, Alan (1992). Variable Dwarf Kingfisher. Kingfishers, Bee-eaters, and Rollers. London: Christopher Helm. с. 202—204. ISBN 978-0-7136-8028-7.
- ↑ Andersen, M.J.; Oliveros, C.H.; Filardi, C.E.; Moyle, R.G. (2013). Phylogeography of the Variable Dwarf-Kingfisher Ceyx lepidus (Aves: Alcedinidae) inferred from mitochondrial and nuclear DNA sequences. Auk. 130 (1): 118—131. doi:10.1525/auk.2012.12102.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |