Рибалочка сріблогузий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рибалочка сріблогузий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина: Рибалочкові (Alcedinidae)
Рід: Рибалочка-крихітка (Ceyx)
Вид: Рибалочка сріблогузий
Ceyx argentatus
Tweeddale, 1877
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Alcedo argentata
Ceyx argentata
Посилання
Вікісховище: Ceyx argentatus
Віківиди: Ceyx argentatus
МСОП: 22726935
NCBI: 390721

Рибалочка сріблогузий[2] (Ceyx argentatus) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae)[3]. Ендемік Філіппін[4]. Самарський рибалочка раніше вважався конспецифічним зі сріблогузим рибалочокою, однак був визнаний окремим видом.

Сріблогузий рибалочка

Довжина птаха становить 14 см. Голова чорна, на обличчі і щоках білі плями, над очима плямки формують "брови". Верхня частина тіла чорна, на спині сріблясто-біла смуга, покривні пера крил мають світлі кінчики. Горло і живіт білі, груди тьмяно-синьо-зелені.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Сріблогузі рибалочки мешкають на островах Мінданао, Басілан, Дінагат і Сіаргао[en] на півдні Філіппінського архіпелагу. Вони живуть у вологих тропічних лісах, в заростях на берегах річок, струмків і озер. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція сріблогузих рибалочок становить від 1500 до 7000 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Ceyx argentatus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 29 вересня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 вересня 2022.
  4. Allen, Desmond (2020). Birds of the Philippines. Barcelona: Lynx and Birdlife Guides International. с. 208—209.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Fry, C. Hilary; Fry, Kathie; Harris, Alan (1992). Kingfishers, Bee-eaters & Rollers. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-8028-8.